Міський лікарська ділянка є складовою частиною території обслуговування поліклініки. Дільничний лікар і прикріплена до нього медична сестра обслуговують постійне населення своєї ділянки. Вони відповідають за здоров'я населення, що обслуговується, проводять лікувально-профілактичну та санітарно-гігієнічну роботу.
Завдяки дільничному принципу обслуговування населення дільничний лікар-терапевт і педіатр - фактично стають домашніми лікарями. Великий контакт з жителями ділянки дозволяє лікарю краще здійснити лікування, профілактику ускладнень, сприяти оздоровленню побутової обстановки хворих.
Завдання медичної сестри на дільниці полягає в тому, щоб вживати заходів до зниження захворюваності та смертності населення шляхом своєчасного виявлення хворих, проведення профілактичної роботи. Для цього треба добре знати кількість проживаючого населення, його віковий, статевий та професійний склад. Як правило, на території міського лікарського ділянки проживає певна кількість осіб, прикріплених до інших лікувально-профілактичним закладам (залізничники, робітники промислових підприємств, військовослужбовці, наукові працівники тощо). Однак ці особи теж періодично звертаються в районну поліклініку, але значно рідше, ніж інші, що слід враховувати.
Необхідно знати, які житлово-побутові і виробничі умови населення, яке проживає на дільниці.
Знання точної кількості населення на дільниці, яка обслуговується даною поліклінікою, необхідно для того, щоб правильно аналізувати і планувати організацію лікувальної допомоги і профілактичну роботу на дільниці.
Медична сестра міської лікарської ділянки за вказівкою лікаря відвідує хворих на дому, виконує необхідні процедури (ставить банки, робить ін'єкції, вимірює кров'яний тиск і т. д.), записує своїх хворих на прийом до лікаря-фахівця або викликає його додому. Вона бере активну участь в організації госпіталізації хворих в стаціонарне установа; проводить усі заходи щодо вакцинації населення ділянки; стежить за тим, щоб вчасно і доброякісно проводилась поточна дезинфекція у квартирі хворого, а при необхідності перевіряє виконання заключної дезінфекції.
Діяльність медичної сестри на дільниці значно полегшується, якщо їй допомагають санітарні активісти. Таких помічників лікар і сестра готують з обслуговується поліклінікою населення. Попередньо їх слід навчити. Найбільш ефективною формою підготовки санітарних активістів, крім індивідуальних занять за програмою санітарного мінімуму, є навчання в університетах або школах здоров'я, де слухачі отримують систематизовані знання за певною програмою.
Активісти допомагають лікарю та його помічникові проводити на ділянці День здоров'я, організовувати медичні огляди населення, щеплення, інформують про виникнення інфекційних захворювань на ділянці і т. д.
Значну роль у діяльності медичних працівників ділянки відіграє робота але диспансерному спостереженню населення, так як це один з найважливіших видів профілактичної роботи на ділянці. Диспансерний метод впроваджений у повсякденну діяльність усіх лікувально-профілактичних установ країни. З кожним роком він вдосконалюється, розширюються показання і контингенту, що підлягають диспансеризації.
Диспансеризація населення нерозривно пов'язана з дільничним принципом обслуговування. Тому провідною фігурою в проведенні диспансеризації населення є дільничний або цеховий лікар. Йому допомагають медичні сестри та фельдшера.
Диспансерному спостереженню підлягають певні контингенту здорових людей, члени бригад комуністичної праці; керівні кадри промисловості і сільського господарства; працюючі підлітки (16-18 років). По відношенню до них здійснюються планові профілактичні і лікувальні заходи, спрямовані на збереження і зміцнення їх здоров'я і працездатності.
До контингентам хворих, що підлягають диспансерному спостереженню, відносяться хворі на туберкульоз, гіпертонічною хворобою, виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритом, стенокардією, інфарктом міокарда, хронічну дизентерію, діабет, тромбофлебіт, облітеруючим ендартеріїтом, остеомієліт, глаукомою і т. д., а також інваліди Вітчизняної війни.
Програмою КПРС передбачена надалі диспансеризація населення Радянського Союзу. Це зіграє величезну роль в оздоровленні населення, зменшення захворюваності і збільшення тривалості життя радянських людей.
Методика диспансерного спостереження в основному зводиться до наступного:
а) активне виявлення хворих у ранніх стадіях захворювання шляхом проведення профілактичних медичних оглядів та за звернення хворих за допомогою до медичних працівників;
б) організація обліку осіб, узятих на диспансерний нагляд;
в) систематичне, планове медичне спостереження за виявленими хворими та постійне забезпечення їх кваліфікованою медичною допомогою;
г) проведення заходів, спрямованих на вивчення і поліпшення праці й побуту диспансеризуемых контингентів;
д) проведення санітарно-освітніх заходів щодо осіб, які перебувають під диспансерним наглядом.
Основними документами, в які заносяться дані диспансерного спостереження, є індивідуальна амбулаторна карта хворого (форма № 25) та контрольна карта диспансерного спостереження (форма № 30). В амбулаторній карті кожне активне відвідування хворого з приводу основного захворювання, з яким він взято на диспансерний облік, необхідно виділяти (краще підкреслити червоним олівцем), з тим щоб легко можна було серед численних записів визначити заходи, що проводяться по основному захворюванню, і простежити за динамікою стану хворого.
В кінці року (а в деяких випадках і частіше) на всіх диспансерних хворих в їх амбулаторних картах пишеться епікриз, в якому вказуються всі лікувально-профілактичні заходи, проведені за минулий період, і стан здоров'я хворого до моменту складання епікризу з зазначенням ефективності диспансерного спостереження. Основними показниками ефективності є: динаміка числа випадків і днів тимчасової непрацездатності (тільки по основному захворюванню) у зіставленні з попередніми роками до і після взяття на диспансерний облік (покращення стану здоров'я, погіршення, без змін).
Контрольні карти диспансерного спостереження (форма № 30) зберігають у спеціальному ящику з 12 відділеннями (за кількістю місяців у році) і кладуть їх по терміну наступної явки. Так, якщо хворому А. необхідно з'явитися в серпні, його карту кладуть у восьме відділення скриньки. Дільнична медична сестра постійно стежить за тим, щоб усі хворі, які повинні з'явитися до лікаря у даному місяці, виконали цю вказівку.
З усіма однопрофільними хворими лікар і медична сестра проводять групові бесіди про те, що собою представляє їх захворювання, який режим харчування, праці і відпочинку вони повинні дотримуватися. Лікар і сестра приймають заходи по поліпшенню трудових і побутових умов життя хворих, при необхідності сприяють переведенню їх на легшу роботу, поліпшення квартирних умов і т. д.
Диспансерне обслуговування населення здійснює лікар. Медична сестра допомагає йому в цьому.
У зв'язку з поліпшенням житлово-побутових умов населення з'явилася можливість лікувати тих хворих, яких раніше вважалося необхідним госпіталізувати. Медична сестра стежить за санітарно-гігієнічними умовами в квартирі хворого, чистотою в кімнаті, де він лежить, виконанням ним режиму, призначеного лікарем і т. д. В ряді випадків в домашній обстановці хворі почувають себе спокійніше, ніж у лікарні, що сприяє швидкому одужанню. Правильна постановка обслуговування на дому є значним резервом поліпшення медичної допомоги населенню.
Посада старшої медичної сестри лікарні встановлюється за наявності в лікарні не менше 50 ліжок.
Посада сестри-господині відділення встановлюється за наявності у відділенні не менше 40 ліжок.
Один черговий пост палатних медичних сестер встановлюється в лікарнях з розрахунку обслуговування однією черговою сестрою.
Діяльність всіх закладів охорони здоров'я регламентується певними нормативами, в тому числі і штатними нормативами. Згідно з цими нормативами, встановлюється кількість лікарів, фельдшерів, акушерок, медичних сестер, необхідних для роботи того чи іншого закладу.
Затверджені наказом міністра охорони здоров'я СРСР штатні нормативи медичного персоналу міських поліклінік, розташованих у містах з населенням понад 25 000 осіб, що передбачають наступну чисельність медичних сестер.
Посади дільничних медичних сестер установлюються відповідно до посад лікарів - дільничних терапевтів (крім передбачених для надання медичної допомоги у вечірній та нічний час на дому) та дільничних терапевтів цехових лікарських дільниць.
Посади медичних сестер лікарських кабінетів установлюються з розрахунку:
дві посади на кожну посаду лікаря-хірурга та травматолога-ортопеда;
одна посада на кожну посаду лікаря-окуліста, отоларинголога, уролога, стоматолога (хірурга), терапевта підліткового і терапевта кардіоревматологічного кабінету поліклініки; на кожні дві посади лікарів: дільничних терапевтів (крім чергових дільничних терапевтів та дільничних терапевтів цехових лікарських дільниць), невропатологів, ендокринологів, терапевтів з проведення медичних оглядів осіб, зайнятих на харчових та інших підприємствах (закладах).
Штатні нормативи дані тут лише для міської лікарні в якості прикладу.
Штатні нормативи, затверджені наказами Міністерства охорони здоров'я СРСР, розроблені для кожного виду установи охорони здоров'я і діють на всій території СРСР.
