Як відомо, склад крові людини характеризується великою постійністю. Тільки при стабільному складі внутрішнього середовища організму можлива чітка і безперебійна робота різних систем. У першу чергу це стосується кальцієвого і магнієвого обміну. Зміна рівня Ca і Mg в крові викликає важкі наслідки. Так, зниження концентрації першого викликає судоми, паралічі, тетанії; значне зменшення кількості другого (Mg) може бути причиною раптової смерті у дітей (Caddell, 1972). Збільшення вмісту цих електролітів призводить до серйозних біохімічним зрушенням, кальцифікації тканин з порушенням функцій нирок, інших органів і систем.
Залежність між кальцієвим і магнієвим обміном відома з 1909 р., коли L. Ст. Mendel і S. Ст. Beni-dict встановили, що втрата Ca з сечею зростала від парентерального введення магнезії, a Mg - після вливання кальцію. Є нечисленні роботи, в яких розглядається обмін магнію при гиперкальциемических станах. У них підкреслюється, що підвищення концентрації Ca в крові супроводжується посиленою екскрецією Mg з сечею і розвитком гіпомагніємії (Samiy, Brown, 1960; Hendrix, 1966; Clark, 1968; Струков, Рахімова, 1974).
З урахуванням викладеного цікавим видається навести дані по вивченню магнієвого обміну у зв'язку з фосфорно-кальцієвого обміну. Під спостереженням було 52 дитини з Д-вітамінної інтоксикацією. У більшості дітей (46) клініка гіпервітамінозу Д (ГВ-Д) була обумовлена завищенням курсових профілактичних і лікувальних доз вітаміну Д: 3-16 разів більше рекомендованих. Вік дітей - від 2 до 19 місяців. Хлопчиків було 29, дівчаток - 23. Більшість дітей з Д-вітамінної інтоксикацією отримували штучне (20) і змішане (21) вигодовування. Стан був легким у 7 (I група), середньотяжким - у 26 (II група) і важким - у 19 дітей (III група). Одночасно нами вивчалися показники Mg, Ca, Р у 30 здорових дітей (контрольна група). Результати досліджень представлені в таблиці 1.
Як видно з таблиці 1, з наростанням ступеня тяжкості Д-вітамінної інтоксикації збільшувалася кількість Ca в сироватці крові у хворих з важким гіпервітамінозом Д - до 14,9 ±0,71, в контрольній групі-10,1+0,27 мг%. Одночасно встановлено паралелізм у змісті Mg та Р, концентрація яких із збільшенням тяжкості інтоксикації помітно падала порівняно з показниками Ca. Причому навіть при легкому ступені гіпервітамінозу Д зрушення в змісті магнію в сироватці крові виявилися демонстративніше, ніж з кальцієм. Більш значні зміни магнієвого обміну були при середній та тяжкій формах захворювання. Таким чином, при гиперкальциемиях, розвинулися на грунті Д-вітамінної інтоксикації, також знижується концентрація магнію у сироватці крові. Цей показник поряд з гіпофосфатемією із є одним з чутливих і надійних показників гіпервітамінозу Д.
Слід підкреслити, що гіпермагніємія і гіпофосфатемія зберігаються більш тривалий час після відміни препарату вітаміну Д. Так, вміст кальцію в крові у більшості дітей (49) нормалізувався на 10 - 14 день перебування в стаціонарі, тоді як у половини хворих (27) концентрація Р і Mg була зниженою навіть через 1 -1,5 місяця. Тому зазначені тести мають більше значення в ретроспективній діагностиці гіпервітамінозу Д, ніж визначення Ca в крові.
На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що при гіпервітамінозі Д чітко виражений кальцієво-магнієвий антагонізм. У міру наростання концентрації кальцію знижується вміст магнію в сироватці крові, що може бути використано для діагностики Д-вітамінної інтоксикації. Одночасно відзначено тісний зв'язок і синхронність у фосфорно-магнієвому обміні. Так, кількість Mg в крові знижується відповідно до зменшення концентрації неорганічного Р.
Нормалізація вмісту Ca в крові відбувається на 5-12-й день після відміни препаратів вітаміну Д. Порушення в обміні Mg та Р стабільніші. У половини хворих гіпервітамінозом Д зміст їх не досяг нормальних величин навіть через 1-1,5 місяця.
Таким чином, визначення в сироватці крові концентрації фосфору і магнію може бути використано для ретроспективної діагностики гіпервітамінозу Д.
