Кожен організм - одноклітинний або багатоклітинний - потребує певних умов існування, надає йому тієї середовищем проживання, до якої організм певного виду пристосувався на шляху свого еволюційного розвитку. Функції організму можуть нормально здійснюватися лише за умови, що зовнішнє середовище забезпечує можливість отримання їжі, необхідної до поповнення речовинних і енергетичних витрат, і якщо організм знаходиться в необхідній йому водному або повітряному середовищі, при певній температурі, барометричному тиску, інтенсивності і спектрі світла і т. д.
Форми пристосування різних організмів до всіх перерахованих факторів зовнішнього середовища та їх взаємовідносини із середовищем надзвичайно різноманітні. Так, тваринні організми потребують органічних поживних речовинах і не здатні синтезувати складні органічні сполуки з неорганічних речовин. Навпаки, зелені рослини в ході важливого біологічного процесу - фотосинтезу - здійснюють синтез органічних речовин з неорганічних. Це відмінність у ставленні до зовнішньої середовищі тваринних і рослинних організмів забезпечує кругообіг речовин у живій природі.
Рослинні організми використовують неорганічні азотисті сполуки (аміак, селітру), одержувані кореневою системою з грунту, і синтезують азотовмісні білкові речовини. Тварини ж організми не здатні синтезувати білки шляхом використання для цього неорганічних азотистих сполук. У тваринних клітинах білки створюються лише з отримуваних з їжею амінокислот. В процесі життєдіяльності, в результаті дезамінування і декарбоксилювання, постійно відбувається розпад амінокислот з утворенням більш простих азотистих сполук (аміак, сечовина та ін), які знову використовуються рослинами і деякими мікроорганізмами для синтезу білкових сполук.
Клітини більшості тварин є аеробами, тобто вони потребують в молекулярному кисні, що надходить в організм із зовнішнього середовища і необхідному для процесів окислення поживних речовин до вуглекислоти і води. Деякі організми є анаеробами; вони не потребують вільного кисню, який ними не використовується і навіть шкідливий для них. Вони отримують необхідну для життєдіяльності енергію за рахунок анаеробного - бескислородного - розщеплення поживних речовин.
Вельми різне ставлення різних організмів до температури, барометричному тиску, вологості повітря та вмісту електролітів у водному середовищі. Так, деякі види організмів можуть існувати лише в прісній воді річок та озер, вміст солей в якій не перевищує 0,1%; інші ж організми існують лише год морській воді, що містить близько 3% електролітів.
Різні зміни зовнішнього середовища, як-то: зміни кількості та складу поживних речовин, зміни складу повітря - вміст кисню і вуглекислого газу, складу і концентрації електролітів у воді, температури і барометричного тиску, спектру та інтенсивності світла, а також наявність токсичних речовин у середовищі, радіоактивне випромінювання та ін - надають потужний вплив на фізіологічні функції. Деякі фактори діють на них сприятливо, інші ж пригнічують їх і приводять організм до загибелі.
Життєдіяльність організмів може нормально здійснюватися лише в певних умовах зовнішнього середовища. Допустимі межі змін цих умов відносно невеликі, тобто необхідно відносне їх сталість. При цьому слід мати на увазі, що межі коливань зовнішнього середовища, які переносяться організмом вищих тварин, значно ширше, ніж ті, які необхідні для нормального функціонування більшості його клітин. Причина цього полягає в тому, що середовищем існування для клітин організму є внутрішнє середовище організму, яка змінюється значно менше, ніж зовнішня. Внутрішнє середовище - це кров, лімфа і тканинна рідина, що омиває клітини організму.
