До перев'язці пуповини приступають після припинення її пульсації. Існує кілька способів перев'язки пуповини і подальшого догляду за пуповинним залишком. Загальним для них є найсуворіше дотримання асептики і антисептики. Інфікування пуповини, а разом з нею і пупкових судин сприяє проникненню мікробів безпосередньо в кров'яне русло і дуже часто призводить до розвитку сепсису.
Перев'язки пуповини виробляє акушерка. Перед початком цієї процедури вона ретельно миє руки гарячою водою з милом і щіткою, витирає їх спиртом і змащує кінчики пальців 5% розчином йоду. Потім стерильною ваткою, змоченою спиртом, протирає пуповину і туго перев'язує її двома стерильними тасьмами. Перша лігатура накладається на відстані 1,5-2 см від пупкового кільця, другий - на 2-3 см вище першої. Пуповину між лігатурами повторно протирають 96% спиртом або 5% розчином йоду і перерізають стерильними ножицями. Місце розрізу пуповини змащують йодом. Подальше ведення пуповинного залишку здійснюють закритим або відкритим способом.
Закритий спосіб. На пуповину залишок накладають дві стерильні марлеві серветки. Першою серветкою покривають місце розрізу пуповини. Другу серветку складають трикутником, покривають нею весь пуповину залишок і у вигляді косинки зав'язують вузлом на кордоні між пупковим кільцем і залишком пуповини. Протягом 4 днів пов'язка не змінюється. На 5-й день лікар знімає пов'язку, оглядає пуповину залишок і повторно накладає стерильну пов'язку. Цей спосіб в даний час майже не застосовується.
Відкритий спосіб (запропонований проф. А. А. Видріним). Залишок пуповини після описаної вище первинної обробки залишають відкритим (пов'язка не накладається) і щодня змазують 5% розчином йоду. При цьому методі настає більш швидка муміфікація пуповинного залишку, що дуже важливо, так як соковитий залишок пуповини створює сприятливі умови для росту мікробів.
У деяких пологових будинках на другий день після відсікання пуповини пуповину залишок, нижче первинної лігатури, додатково перев'язують стерильною шовковою ниткою.
Існує модифікація методу А. А. Видріна. Після первинної обробки пупкового залишку на нього накладають стерильну пов'язку, яку на другий день знімають і надалі залишок пуповини ведуть відкритим способом.
Метод Ст. Е. Роговина. Пуповину протирають 96% спиртом або 5% розчином йоду. Потім на неї за допомогою спеціальних щипців накладають металеві дужки, зроблені з лудженої, хромованої жерсті, не піддається корозії і окисленню. Пуповину відсікають близько дужки, місце розрізу і весь пуповину залишок змащують 10% розчином марганцевокислого калію. Надалі залишок пуповини щодня 1 раз на добу обробляють 5% розчином марганцевокислого калію. Пупкова кукса при такому способі швидко висихає і мумифицируется і зазвичай на 4-5-й день відпадає.
Накладення кровоспинного затискача (кохера або пеана). На протерту спиртом пуповину на відстані 1 см від пупкового кільця накладають затискач, потім, відступивши на 2 см, пуповину перев'язують стерильною тасьмою і перерізають над самим зажимом. Затискач знімають через 12 год і на пупкову куксу накладають стерильну пов'язку.
Якщо залишок пуповини при будь-якому методі ведення не відпадає протягом 7-9 днів, його слід додатково перев'язати стерильною шовковою лігатурою.
Туалет пупкової ранки. Після відпадання залишку пуповини пупкова ранка мокне і з неї протягом декількох днів можуть відмічатись серозні виділення. До загоєння пупкової ранки її необхідно щодня обробляти 96% спиртом, антисептичні фарбами на спирту (1% розчин метиленового синього, 1-2% розчин брильянтового зеленого) або 5% розчином марганцевокислого калію.
З дезинфікуючих розчинів ми віддаємо перевагу 96% спирту, так як при змазуванні пупкової ранки розчином метиленової сині або марганцевокислого калію область пупкового кільця зазвичай зафарбовується і можна своєчасно не помітити приєднання омфаліту. У деяких пологових будинках пупкову ранку присипають ксероформом або стрептоцидом. Нам цей метод представляється найменш доцільним, так як в цьому випадку пупкова ранка закупорюється і її дренаж порушується.
Туалет пупкової ранки, як і догляд за пуповинним залишком, повинен проводитися в асептичних умовах чисто вимитими руками. При використанні 96% спирту краї пупкової ранки обережно розсовують пальцями рук і з стерильної піпетки закопують в ранку кілька крапель спирту. Для змазування пупкової ранки аніліновими фарбами або розчином марганцевокислого калію краще всього застосовувати стерильні палички з ватою, зберігаються в стерильних паперових пакетах. При рясних виділеннях туалет пупкової ранки проводиться 2-3 рази в день з попереднім промиванням ранки свіжоприготованим розчином перекису водню. Швидкій епітелізації пупкової ранки сприяє раннє призначення гігієнічних ванн.
Загоєння пупкової ранки не завжди протікає гладко. Поява в області пупкового кільця гіперемії, інфільтрації або виділення з пупкової ранки гнійного вмісту свідчать про розвиток запального процесу - омфаліту. Такі діти потребують ізоляції та спеціальному лікуванні. Нерідко з пупкової ранки відзначаються геморагічні виділення. Рясні або тривалі геморагічні виділення найчастіше є проявом сепсису або геморагічного діатезу. Про всіх неблагополучиях щодо пупкової ранки сестра повинна своєчасно доповісти лікарю.
