У 194 обстежених хворих (87,8%) ректальна температура була монофазной і свідчила про відсутність продукції прогестерону, який надає гипертермическое дію на терморегулюючі центри гіпоталамуса. У 27 хворих була виявлена базальна температура двофазна, причому у 3 хворих гіпертермічна фаза була тривалістю 11 днів і більше. У 13 хворих гіпертермічна фаза базальної температури не змінювалася по тривалості, але запізнювалася. У 4 хворих виявлено вкорочення фази гіпертермічного підвищення базальної температури до 4 - 10 днів з деяким запізненням, у 2 хворих вкорочення гіпертермічної фази мало місце без запізнення підйому температури.
У 3 хворих зареєстровано підвищення ректальної базальної температури в момент початку кровотечі або за 1-2 дні до кровотечі при тривалості гіпертермічної фази не більше 3 днів. У 2 хворих гіпертермічна фаза базальної температури була нечітко.
Halbrecht (1945) вважає, що коротка гіпертермічна фаза базальної температури обумовлена недостатньою функціональною активністю жовтого тіла або уповільненням овуляції.
П. Коларов і С. Докумов (1964) спостерігали при значних порушеннях функції жовтого тіла двофазний характер базальної температури, однак гіпертермічна фаза була різко вкорочена (до 3-4 днів) або мала знижений характер.
За нашими даними, атипові форми двофазної базальної температури не завжди є наслідком неповноцінності функції жовтого тіла. Надмірно коротка гіпертермічна фаза базальної температури тривалістю 1-3 дні, спостережувана нами у 3 хворих або в момент кровотечі, або за 1-2 дні до його початку, свідчить про відсутність овуляції.
Ми розділили думку Benjamin (1960), що базальна температура, незважаючи на відомі варіації, досить точно свідчить про функціональному стані яєчників при порушенні менструального циклу.
За даними літератури, виникнення порушень гормонального гомеостазу при дисфункціональних маткових кровотечах сприяють найрізноманітніші етіологічні моменти: вікові особливості
організму, хронічні запальні процеси статевих органів, нервово-психічні фактори, розлади функцій деяких органів внутрішньої секреції, гострі і хронічні інфекційні захворювання, професійні шкідливості, несприятливі матеріально-побутові умови та ін
З обстежених нами хворих на 61,4% (381 хвора) перенесли в минулому різні інфекційні захворювання. За віком ці хворі розподілялися наступним чином: в пубертатному віці було 78 хворих (86,7%), в репродуктивному - 129 (65,6%), в клімактеричному - 174 (52,2%).
У групі хворих пубертатного віку відсоток жінок, які перенесли гострі та хронічні інфекційні захворювання, був значно вище (86,7), ніж в інших вікових групах.
Показник статистичної різниці (Р<0,01) вказує на достовірне збільшення числа перенесених інфекційних захворювань у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами пубертатного віку порівняно з групою хворих репродуктивного та клімактеричного віку.
К. В. Захар'їна і співавтори (1957), Е. А. Бєляєва (1962), Е. Н. Синдєєва (1965) і інші автори також надають велике значення в етіології ювенільних кровотеч перенесених інфекційних захворювань.
