А. А. Гусєва і В. Р. Прокопенко (1953), дослідивши яєчники у 21 дівчинки у віці від 4 місяців до 7 років і 11 жінок у віці 27-65 років, що померли від гострих інфекційних захворювань, встановили зміни в фолликулярном апараті, розлади кровообігу і зміни в судинах статевих органів. Автори висловили припущення про зв'язок цих змін із загальним тяжким інфекційним процесом.
На думку Kremling і Eckert (1957), інфекційні захворювання можуть викликати порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи і периферичної нервової системи, в результаті чого може наступити ановуляція.
Ю. А. Крупко-Большова і Е. А. Битенбиндер (1958) під час епідемії грипу спостерігали збільшення частоти ювенільних маткових кровотеч у 4 рази. Зміни менструальної функції у цих хворих виражалися у збільшенні кількості днів менструації, посилення менструальної кровотечі і вкороченні менструального циклу. У подальших дослідженнях Ю. А. Крупко-Большова (1960) у заражених вірусним грипом лабораторних тварин виявила в яєчниках дегенеративні зміни фолікулярного апарату, гіперемію судин і крововиливи в строму. У матці була картина набряку і гіперплазії ендометрію. Зазначені зміни відповідали тяжкості та тривалості інфекційного процесу.
Як вказує Н. В. Гращенков (1957), при вірусному грипі можуть виникнути не тільки функціональні, але і морфологічні зміни в ядрах гіпоталамічної області. Отже, причиною дисфункціональних маткових кровотеч поряд із змінами в яєчниках, що настали при вірусному грипі, можуть бути і порушення функції гіпоталамуса.
Для з'ясування значення перенесених гострих і хронічних інфекційних захворювань в етіології дисфункціональних маткових кровотеч ми порівняли групу хворих пубертатного віку з групою здорових дівчат. Виявилося, що відсоток інфекційних захворювань у хворих першої групи дещо вище, ніж у хворих другої групи, але статистичне збільшення відсотка перенесли інфекційні захворювання було недостовірним. Однак це не означає, що перенесені гострі і хронічні інфекційні хвороби не можуть сприяти виникненню дисфункціональних маткових кровотеч.
За нашими спостереженнями, запальні захворювання матки і придатків були діагностовані у 7,6% хворих репродуктивного та у 8,7% хворих клімактеричного віку.
Згідно з даними Ц. Р. Хаскіна (1961), 300 хворих репродуктивного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу дисфункціональних маткових кровотеч, 86 (28,6%) раніше перенесли різні гінекологічні захворювання.
Wahlen (1950) виявив перенесені в минулому гінекологічні захворювання у 29 (5%) з 563 хворих, обстежених в клініці з приводу дисфункціональних маткових кровотеч. Таким чином, запальні захворювання статевих органів можуть в ряді випадків бути причиною дисфункціональних маткових кровотеч. Серед інших етіологічних факторів найбільш частою безпосередньою причиною захворювання обстежених нами хворих було нервово-психічне потрясіння.
Багато авторів (Zuckerman, 1949; М. А. Даниахий та ін, 1964; К. Н. Жмакин та ін, 1966, і ін) підкреслюють велике значення у виникненні дисфункціональних маткових кровотеч порушень діяльності центральної нервової системи. Згідно з даними М. Д. Моїсеєнко (1961), з 221 жінки, що страждала дисфункціональними матковими кровотечами, у 64 (29%) безпосередньою причиною кровотечі були тяжкі психічні переживання. За повідомленням Р. В. Довженка (1957), 250 хворих з дисфункціональними матковими кровотечами у 134 захворюванню передували емоційні переживання і психічні травми.
Р. М. Лещинюк (19656) і Е. А. Дорогова (1966) велику роль в етіології і патогенезі гіпоталамо-гіпофізарних розладів, що супроводжуються дисфункціональними матковими кровотечами, відводять порушень функціонального стану центральної нервової системи внаслідок механічної травми або перенесених раніше нейроинфекций.
