Цитологічне дослідження аспиратов з порожнини матки

Цитологічна діагностика раку, зокрема, шийки і тіла матки, отримала свій розвиток після появи монографії Papanicolaou і Traut (1943). Протягом останніх двох десятиліть для діагностики раку тіла матки поряд з діагностичним вишкрібанням порожнини матки все ширше став застосовуватися метод цитологічного дослідження аспірату. В даний час мається ряд атласів і монографій по цитологічній діагностиці злоякісних пухлин різних локалізацій, а також спеціальних монографій по цитодіагностиці злоякісних пухлин жіночих статевих органів.
Цитологічна діагностика раку тіла матки шляхом дослідження аспірату, отриманого з порожнини матки, є досить ефективною, так як число помилок не перевищує 15-16% (Я. П. Цвайнер, 1954; В. А. Мандельштам, 1958; Е. А. Свиндлер; В. А. Мандельштам і В. Л. Юдківська, 1967, 1968; Hecht, 1956; Dellepiane, Russo, 1962, та ін). Цей метод діагностики менш трудомісткий, ніж дослідження взятих із заднього склепіння піхвових мазків, в яких велика кількість клітин плоского епітелію піхви істотно знижує інформативність.
При дослідженні вагінальних мазків рак тіла матки був діагностований лише у 62-72% випадків (Ст. А. Мандельштам, 1958; Hecht, 1953; Graham, 1960; Haam, 1962). Лише окремі автори отримали досить високий відсоток розпізнавання раку тіла матки шляхом дослідження піхвових мазків (Papanicolaou, Traut, 1953,-90,7%; Graham, 1963, -85%).
За останні 10-15 років з'явилося багато публікацій, присвячених подальшій розробці методів отримання матеріалу з порожнини матки для дослідження та цитологічної характеристики мазків (Е. В. Новікова, 1953; Л. В. Анфіногенова, 1957; А. В. Ступко, 1962; Б. В. Железнов, 1968; Boschann, 1957, та ін). Як відомо, цитологічне дослідження дозволяє виявити преклинический, безсимптомно протікає рак тіла матки в деяких випадках через 6 місяців - 1 рік до можливості гістологічного підтвердження діагнозу (Ю. Т. Коваль і К. А. Петровська, 1952; А. Б. Гиллерсон і А. С. Пшеничникова, 1960).
На думку більшості авторів, цитологічна діагностика раку тіла матки більш важка, ніж раку шийки матки, внаслідок менш різко вираженого поліморфізму пухлинних клітин, який до цих пір є основним і самим надійним ознакою в цитологічній діагностиці раку.
У той же час при непухлинних процесах, наприклад при гиперплазиях ендометрію, особливо атипових, ендометритах, зокрема туберкульозних, в аспиратах з порожнини матки можуть спостерігатися комплекси клітин з ознаками атипії, важко відзначаються окремо від пухлинних (М С. Ермина і Н. А. Цагикян, 1957; Boschann, 1957; Koss, Durfee, 1962, та ін).
Разом з тим застосування цитологічного методу дослідження дозволяє також суттєво покращити своєчасне, доопераційному розпізнавання раку маткової труби, який може з'явитися однією з причин постклимактерических кровотеч (А. А. Зарапов і Е. А. Шуригіна, 1963; Castillo, 1958; Schenck, 1964, і ін).
Цитологічне дослідження аспиратов з порожнини матки було вироблено в НИИО у 172 жінок, що мали постклимактерические кровотечі. Аспірат з порожнини матки і шийкового каналу забирався шприцом Брауна. Загальні результати цитологічних досліджень аспиратов з порожнини матки у жінок з кровотечами в менопаузі розглянуті в табл. 7.