Автор приходить до висновку, що морфологічні зміни, виявлені при дослідженні головного мозку і внутрішніх органів обпалених тварин, є проявами генералізованого дистрофічного процесу, що розвивається внаслідок сильного роздратування великого числа рецепторних приладів шкіри. На нашу думку, з таким висновком автора не можна не погодитися.
Такі мікроскопічні і макроскопічні патолого-анатомічні зміни в області опіку і у внутрішніх органах, з якими може зустрітися ветеринарний фахівець, виробляючи послеубойную ветеринарно-санітарну експертизу туш та органів обпалених тварин.
Коль скоро клінічною практикою і експериментальними даними було встановлено, що в обпеченому організмі відбувається «пожежа обміну» і що тварина щодня втрачає в живій вазі (ми мали випадки, коли молодняк великої рогатої худоби щодня втрачав у живій вазі по 3 кг і більше), природно, дослідників не може не цікавити питання: а як же відбувається процес дозрівання м'яса обпалених тварин порівняно з дозріванням м'яса здорових - контрольних тварин при рівних умовах зберігання? З'ясування цього питання ми з кандидатом ветеринарних наук А. М. Софроновым, приділили значну увагу у своїй експериментальній роботі. Нами були поставлені досліди на різних видах тварин з різною або майже рівною площею опіку і вбитих в різні терміни після опіку. Від кожної тварини після
забою через різний час брали проби м'яса з одних і тих же м'язових груп і визначали величину рН. В якості контролю було м'ясо здорового - контрольного тварини даного виду.
Для наочності наводимо таблицю 7.
Наведені в таблиці і численні експериментальні дані переконливо показують, що вирішальним в глибині і терміни дозрівання м'яса обпалених тварин в порівнянні з м'ясом здорових - контрольних тварин, при інших рівних умовах зберігання, є час забою тварини від моменту отримання ним опіку. У самому справі, телята №№ 2 і 3 отримали майже однакові за площею ураження опіки (відповідно 55 і 51 % до загальної поверхні шкірного покриву), але у теляти № 3, вбитого через 2 доби. після отримання опіку, дозрівання м'яса йшло закономірно і майже повністю відповідало дозрівання м'яса здорового - контрольного теля, тоді як дозрівання м'яса теляти № 2, вбитого через 7 діб. після отримання опіку, йшло «патологічно», тобто його м'ясо практично не дозріло. В такому м'ясі кислих продуктів накопичилося значно менше, ніж в м'ясі здорового або у обпеченого, але швидко вбитої тварини. Це ж підтверджує і м'ясо обпалених поросят.
Таке явище, з нашої точки зору, можна пояснити тією обставиною, що у обпаленої тваринного і убитого в більш пізні терміни, внаслідок підвищеного енергетичного обміну й посилення окислювальних процесів в тканинах значна частина запасів глікогену в м'язах і печінці до моменту забою виявляється витраченої, і його вже не вистачає для того, щоб відбувся процес дозрівання м'яса.
Про посилення зазначених процесів при патологічному стані організму є вказівки і в літературі (С. С. Лондон, Я. А. Лонцький).
