Отримані в цьому дослідженні дані дозволяють вважати, що метод вакуум-аспірації в принципі може дати достатньо матеріалу не тільки для гістологічної діагностики раку тіла матки, але і для встановлення ступеня її диференціювання (аденокарцинома, малігнізований аденоматоз, аденоакантома).
Однак тут виникає інше питання: наскільки доцільно застосування цього методу з онкологічної точки зору? Справа в тому, що метод вакуум-аспірації, що представляє собою, по суті, подобу тотального вишкрібання слизової порожнини матки тупий кюреткой з відсмоктуванням зіскрібка, не дає можливості встановити точну локалізацію ракового процесу в порожнині матки і ступінь його поширення. Між тим ці дані надзвичайно важливі для виробки раціональної тактики лікування хворих. Дійсно, якщо локалізація процесу в області дна матки дозволяє обмежитися екстирпації матки з придатками і тазовими лімфовузлами, то поширення його на область внутрішнього зіву вже диктує необхідність операції типу Вертгейма.
Тому цілком обґрунтовано метод фракціонованого тотального вишкрібання слизової порожнини матки в даний час повинен вважатися недоцільним за його травматичності і небезпеки метастазування пухлини. Натомість його слід рекомендувати метод прицільної біопсії після гістерографіі, встановлює локалізацію підозрілого на пухлину ділянки в порожнині матки (В. П. Тобілевич, 1969).
Разом з тим розглянуті вище дані дозволяють рекомендувати також і цитологічне дослідження аспірату з порожнини матки, одержуваного шприцом Брауна, що забезпечує майже в 100% випадків правильну діагностику.
Однією з організаційних завдань жіночих консультацій та гінекологічних стаціонарів є виявлення випадків раку тіла матки та шийкового каналу, зокрема серед жінок, які страждають климактерическими і постклимактерическими кровотечами. Виявлені таким чином підозрілі на рак хворі повинні бути спрямовані в ті стаціонари, в яких існує можливість проведення подальшого всебічного онкологічного обстеження (що включає, як було зазначено вище, гістерографія та прицільну біопсію), так і належне лікування, відповідне локалізації і ступеня поширення злоякісного процесу.
Слід визнати, що, незважаючи на отримані цілком задовільні практичні результати, застосування методу вакуум-аспірації ендометрія для виявлення раку тіла матки у жінок з кровотечами в менопаузі, з онкологічної точки зору, є недостатньо відповідає сучасним вимогам, так як не дозволяє встановити локалізацію пухлини в порожнині матки та її поширення по поверхні стінок, а також погіршує можливості в цьому відношенні подальшої гістерографіі. З цих позицій цитологічне дослідження аспірату з порожнини матки, отриманого шприцом Брауна, повинно бути поставлено на перше місце. Що стосується жінок з климактерическими кровотечами, то найбільш доцільним нам видається попереднє цитологічне їх обстеження; вакуум-аспірація може бути застосована у тих з них, у кого дані цитологічного дослідження будуть негативними. Враховуючи великий контингент жінок, які страждають климактерическими кровотечами, і відносно низький відсоток виникнення у них раку тіла матки, застосування в цих випадках вакуум-аспірації ендометрію, особливо після виключення злоякісної пухлини цитологічним шляхом, слід рекомендувати з міркувань не стільки діагностичним, скільки лікувальним. Можливість амбулаторного застосування вакуум-аспірації дозволить прискорити лікування і уникнути госпіталізації великого числа подібних хворих.
