Питання про тератогенний вплив на плід продуктів куріння є спірним. Sh. Landesman, J. Emanuel (1979) вважають, що результатом куріння матері можуть бути аномалії серця і мозку плода.
У той же час окремі автори вказують на куріння як етіологічний фактор, що сприяє появі у дітей таких вроджених каліцтв, як розщеплення верхнього піднебіння і губи. Клінічними спостереженнями встановлено, що у курців пацієнток частіше зустрічаються невиношування вагітності, зростає смертність і частота народження дітей з розщепленням верхнього піднебіння і губи [Andrews J., Garry J. M., 1972].
Ризик виникнення спонтанних абортів у жінок, що палять в 1,7 разу вище, ніж у некурящих, а частота мимовільних викиднів на 34,4% вище.
Важливо відзначити, що довго курили пацієнток частіше зустрічалося по 2-3 викидні в анамнезі і малася тенденція до переривання вагітності в ранні терміни.
Вплив куріння на плід 2 сигарет без фільтра було вивчено у 8 інтенсивно курящих жінок зі строком вагітності понад 34 тижні. Вже через 5 хв від початку куріння спостерігали почастішання серцебиття плоду [Quigley М. Е. et al., 1979]. Автори відносять цей ефект за рахунок стимуляції нікотином надниркових залоз вагітної, що супроводжується вазоконстрикцією, зниженням кровотоку в матково-плацентарному колі кровообігу, а також за рахунок порушення оксигенації тканин плоду, викликаної підвищеним вмістом в крові вагітної карбоксиметгемоглобина. У той же час певну роль відіграє і прямий вплив нікотину на плід, пов'язане з вивільненням катехоламінів з надниркових залоз, впливом нікотину на центральну і вегетативну нервову систему останнього. В даний час доведено тісний взаємозв'язок між курінням матері в період вагітності та низькою масою тіла новонароджених [Stern L., 1981]. Механізм цього явища може бути пов'язаний з підвищенням метаболічної функції плаценти внаслідок вираженого стимулюючого впливу нікотину на ряд плацентарних ферментів [Welch R. М., Harrison Y. Е., Yomini Ст. W. et al., 1969]. В залежності від інтенсивності куріння матері маса тіла новонароджених знижується від 90 до 540 м і супроводжується зменшенням довжини тіла, окружності голови і грудей порівняно з такими у дітей некурящих жінок. Результати наших клініко-статистичних досліджень узгоджуються з даними літератури. Аналіз випадків пологів у жінок, що палять виявив зниження у їх новонароджених маси тіла на 162-300 м і довжини тіла - на 1-3 см у порівнянні з цими показниками у дітей некурящих жінок. Спостерігалося більш часте народження недоношених дітей і дітей з гіпотрофією (відповідно 7 і 11,3%-у курців та 1,4 та 7,1%-У некурящих), а також передчасних пологів. Окремі автори пояснюють зниження маси тіла плода погіршенням апетиту і відповідно меншим споживанням калорій палить жінкою. Однак це припущення є спірним, оскільки у ряді робіт показано відсутність зв'язку між масою тіла дитини при народженні і приростом маси тіла палить матері. У той же час даний фактор не може бути виключений. Ймовірно, він надає опосередкований вплив на розвиток плода [Dalaker К. et al., 1980]. При дослідженні новонароджених від курящих матерів К. Harrison, A. Robinson (1981) виявили у них зниження рН і рО2, підвищення рСО2 і вмісту карбоксигемоглобіну у крові в залежності від кількості сигарет, що викурюються матір'ю в день, в порівнянні з показниками у дітей некурящих жінок. Куріння матері, на думку авторів, є одним із факторів хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода, що в подальшому позначається на масі тіла новонародженого. З метою привернення уваги лікарів до високого ризику для потомства куріння матері під час вагітності P. Nieburg і співавт. (1985) пропонують ввести поняття «тютюновий синдром плоду» (за аналогією з «алкогольним синдромом плода»). Автори вважають, що такий діагноз може бути поставлений, якщо мати викурювала 5 або більше сигарет на день у період вагітності, якщо у неї немає гіпертензії, якщо маса тіла новонародженого дорівнює або нижче 2500 г, а співвідношення маси тіла до довжини більше 2,32.
