Проблема, пов'язана з впливом куріння матері на організм плода і новонародженого, має не тільки медичне, але й важливе соціальне значення. У світі налічується близько 40% курців жінок, які перебувають у репродуктивному віці. Куріння серед жінок більш поширена у великих містах, а також залежить від рівня освіти. За статистичними даними, більшість жінок, що палять, мають середню і вищу освіту. К. Biener (1981) виявив, що майже 50% жінок-курців є інтенсивними курцями, що викурюють до 20 сигарет в день, а половина з них не відмовляється від цієї звички і під час вагітності.
Організм курця піддається впливу тютюнового диму, що має складний хімічний склад. У ньому виявлено більше 150 різних токсичних, канцерогенних та інших хімічних сполук. Серед інгредієнтів тютюнового диму найбільш небезпечними є нікотин і окис вуглецю. D. Baird і співавт. (1985), досліджуючи вплив куріння на частоту настання вагітності у 678 жінок у віці від 18 до 38 років, виявили, що можливість завагітніти у жінки, що палить становить 67% від такої у некурящої. Вагітність значно рідше настає у жінок, що викурює більше 40 сигарет на день. Дане явище автори пов'язують з токсичним впливом продуктів куріння на генеративну функцію.
Куріння є одним з факторів, що призводять до гіпоксії плода, що обумовлено порушенням матково-плацентарного кровообігу, розвитком плацентарної недостатності і підвищеним утворенням карбоксигемоглобіну в крові вагітної. Патологія у розвитку плоду може бути і наслідком змінених в результаті куріння функцій основних систем материнського організму. В даний час встановлено, що плацента добре проникна для нікотину. За даними К. Suzuki і співавт. (1974), при внутрішньовенному введенні вагітним макакам резусам міченого нікотину від матері до плоду через плаценту щохвилини проникає 18% 3Н-нікотину, а в зворотному напрямку близько 10% речовини. Окис вуглецю проникає через плаценту шляхом простої дифузії, при цьому визначається виражена пряма кореляція між вмістом карбоксигемоглобіну в крові матері і плоду. Експериментальні дослідження Т. Mosier, Н. Jensons (1972) показали, що при внутрішньовенному введенні вагітним щурам міченого нікотину дана речовина порівняно швидко проникає через плацентарний бар'єр. Нікотин накопичується в плаценті, в органах плода і амніотичній рідині, а також може рециркулировать в крові матері. Ембріотоксична дія нікотину обумовлено не тільки його проникненням у кров плода, але і аспірацією останнім амніотичної рідини, що містить нікотин. Накопичуючись в плаценті, нікотин чинить вазоконстрикторное дію на судини матково-плацентарного кола кровообігу, викликаючи тим самим гіпоксію плода. Деякі з них можуть загинути внутрішньоутробно, а у тих, що залишилися в живих спостерігаються виражені порушення розвитку. Крім того, встановлено, що під впливом нікотину в 2 рази знижується індекс проникності плаценти для 3Н-простагландину F2a [Шевельова Р. А. та ін, 1981]. Експериментальні дослідження підтверджують наявність у нікотину фетотоксичсского ефекту. У дослідах на вагітних щурах лінії Wistar, що піддавалися дії тютюнового диму з 1-го по 20-й день вагітності, було встановлено збільшення перед - і постимплантационной загибелі ембріонів і числа мертвонароджень. У плодів цих тварин відзначалося зменшення маси і довжини тіла, підвищена частота виникнення набряково-геморагічного синдрому. "Збільшення гідронефрозу, збільшення відносної маси надниркових залоз з одночасним зниженням відносної маси серця і наявність гістохімічно виявлених порушень функції міокарда. Крім того, у новонароджених щурят були виявлені такі поведінкові порушення, як зниження активності у відкритому полі і порушення пам'яті. Важливо відзначити, що більш чутливими до ушкоджуючої дії нікотину виявилися самки тварин [Шевельова Р. А., Силантьєва В. В., Шеїна Н. В., 1987].
