Методичний аспект дослідження потреб досить складний і мало розроблений. Існують головним чином непрямі методи вимірювання окремих характеристик і властивостей потреб. Є порівняно нечисленні самооцінювальні методики вимірювання потреб у формі анкет, розроблені деякі аналітичні підходи до оцінки матеріалів дослідження, одержуваних з допомогою проективних методів.
Загальні принципи виміру і методичних оцінок потреб сформульовані Б. Ф. Ломовим [1984]. Найбільш важливими, з його точки зору, представляються, по-перше, оцінка та визначення співвідношення особистих потреб людини з наявними у нього суспільними потребами; по-друге, виявлення і вимір співвідношення потреб у засобах існування та розвитку, по-третє, оцінка співвідношення базових і похідних потреб і, нарешті, характеристика орієнтації людини на виробництво або на споживання. Інформативним методичним прийомом має стати вимірювання опосредованности потреб - виявлення «відстані» між «найближчими» і «віддаленими» потребами і ступеня вираженості як тих, так і інших. Взагалі, вимір ступеня вираженості потреб, їх напруженості є важливою діагностичною ознакою. В якості найбільш обов'язкового способу оцінки потреб виступає визначення їх часових характеристик - тривалості, циклічності, періодичності, континуальністі та ін.
Важливою оціночною категорією при дослідженні потреб є визначення ступеня впливу потреб на інші аспекти психічної діяльності людини, тобто ступінь генерализованности потреб і особливості зв'язку потреб з психічними процесами, станами і окремими властивостями особистості (характер, темперамент).
Зазначений перелік методичних підходів до дослідження потреб не є вичерпним, але і не суперечить пошуків нових шляхів в розробці конкретних методичних прийомів окремих параметрів потреб.
Одним із найбільш цінних, на наш погляд, методів дослідження мотиваційно-потреб сфери людини є клініко-експериментальний метод, сутність якого полягає у вивченні динаміки потреб у процесі розвитку, перебігу і регресу того чи іншого захворювання. При цьому обов'язково мається на увазі психічне захворювання - це може бути той чи інший невроз, соматичне або психосоматичне захворювання. Зрозуміло, цей метод в повній мірі застосовний і для дослідження мотиваційно-потреб сфери у хворих на алкоголізм. Такий лонгитюдный метод дозволяє простежити процес переходу сукупності характеристик потреб з однієї якості (та кількості) до іншого, перехід від нормальних характеристик до зміненим, патологічним і тим самим представити динаміку феноменології, а можливо, і механізми формування нормальних і патологічних потреб.
На закінчення необхідно ще раз підкреслити важливість вивчення сфери потреб людини у структурі його особистості і посилити розробку прикладних досліджень у галузі медичної психології та психологічних аспектів наркології. Глибоке вивчення мотиваційно-потреб сфери особистості може сприяти виявленню серед так званих «помірно питущих» тих з них, специфічні особливості яких містять в собі схильність до захворювання на хронічний алкоголізм.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7
