Перелік чинників, здатних привести в патології пологової діяльності, досить різноманітний. Однак далеко не вичерпуються всі можливі фактори (табл. 4).
| Гіпертонус | Судорожне (спазматичну) скорочення мускулатури матки | Повний спазм мускулатури матки - тетанія |
| Нормотонус | Частковий спазм мускулатури матки В області: а) зовнішнього зіву на початку першого періоду пологів б) нижнього сегмента (в кінці першого і на початку другого періоду пологів) |
|
| Некоординовані, несиметричні скорочення матки в різних її відділах, що змінюються припиненням скорочувальної діяльності (так звані сегментарні скорочення) Ритмічні, координовані, симетричні скорочення мускулатури матки |
||
| Нормальні скорочення матки, що змінюються: | Слабкістю останніх - так звана вторинна слабкість перейм з дуже повільним наростанням інтенсивності перейм | |
| Гіпотонус | Справжня інертність матки, так звана первинна слабкість перейм | Без вираженої тенденції до наростання інтенсивності перейм протягом усього періоду пологів |
Все зазначене вище свідчить про труднощі повного пізнання процесу пологів і про складність подолання аномалії пологової діяльності.
Якщо б у кожному окремому випадку пологів, ускладнених, наприклад, слабкістю пологової діяльності, можна було точно встановити причину недостатньої функції матки, то, заповнивши відсутню ланку в загальному ланцюгу механізму скорочень, можна було б легко відрегулювати родову діяльність. Однак це поки ще не здійсненно. Застосовуються заходи, з метою регуляції пологової діяльності, не завжди мають строго спрямований характер. Нерідко лікування призначається емпірично, на підставі фармакодинамічних властивостей речовини. Тому від застосовуваних засобів бажаного ефекту іноді не настає або він виражений досить слабко.
Однак, як би ні був складний питання боротьби зі слабкістю пологової діяльності, її лікування проводиться і нерідко - з хорошим ефектом. Не можна тільки забувати про те, що в кожному окремому випадку вибір засобу для регуляції пологової діяльності повинен бути індивідуальним. Завжди необхідно прагнути уточнити причину, що призвела до неспроможності породіллі матки. Цілком зрозуміло, що ця рада представляє особливу складність у лікуванні слабкості. Однак досвід показує, що з числа численних причин, що призводять до цієї патології, багато можуть бути встановлені уважним збором анамнезу і ретельним дослідженням породіллі ще до початку пологів. Не можна, наприклад, не враховувати анамнестичні відомості про колишніх пологах, нервово-психічного стану в даний час, уточнення дійсності початку пологів, взаємини між скоротливістю тіла матки і дистракцією шийки (реципрокній реакції), форми і часу виникнення слабкості, її характеру та ін Велике значення має і час початку лікування слабкості. Цілком зрозуміло, що чим пізніше воно розпочато, тобто чим більше стомлена породілля, тим менш ефективною може виявитися лікування слабкості. Але і раннє застосування засобів, що збуджують родову діяльність, теж може виявитися шкідливим. Раннє втручання не тільки не призведе до настання пологів, але і може порушити нормальний процес підготовки в організмі.
