Відомо, що β2-адреноміметики можуть викликати метаболічні порушення в організмі вагітних і, зокрема, сприяти розвитку у них гіпоглікемії. У новонароджених подібне ускладнення зазвичай не спостерігається [Ingemarsson I. et al., 1981]. Проте М. F. Epstein, Тобто Micholls, P. G. Stabllefield (1979) спостерігали розвиток гіпоглікемії у новонароджених протягом 90 хв після народження в тих випадках, коли вагітні жінки перед пологами отримували тербуталін. N. У. Hansen і співавт. (1983) досліджували вплив ритодрину на функцію нирок новонароджених, матері яких в цілях профілактики передчасних пологів призначався даний препарат в сумарних дозах 50-500 мг. У цих новонароджених у порівнянні з контролем в 1-й день життя зареєстровано зниження кліренсу інуліну, збільшення концентрації реніну у сироватці крові, підвищене виділення з сечею арінін-вазопресину. На 6-й день постнатальной життя ці явища самостійно зникали. Встановлено, що у 48,8% вагітних, які отримували у строки 25-36 тижнів при загрозі передчасних пологів різні β2-адреноміметики, вміст білірубіну в сироватці крові було вище 12 мг, що, на думку авторів, сприяє виникненню гіпербілірубінемії у новонароджених [Falabella А., Foresta С., 1985]. З метою ослаблення побічних реакцій у новонароджених при призначенні β2-адреноміметиків і, зокрема, фенотерола рекомендовано одночасне його введення з β2-адреноблокатором метопрололом. Про доцільність такої комбінації препаратів свідчать дослідження новонароджених протягом перших 3 год після народження. Було встановлено, що у них відсутні порушення адаптації серцево-судинної і дихальної систем до позаутробного життя [Wiest et al., 1983].
Застосування β2-адреноміметиків годують груддю жінками не представляє небезпеки для новонароджених. Так, якщо тербуталін застосовується годуючим жінкам в дозах 5 мг 3 рази на день всередину, його надходження до новонародженого з грудним молоком не перевищує 0.5 мкг/кг і становить в середньому близько 0,2% від введеної матері дози [Lonnerholm G., Lindstrom Ст., 1982].
В останні роки розширилися можливості застосування β2-адреноміметиків в акушерстві та неонатології. Зокрема, ритодрин виявився ефективним при лікуванні дистрес-синдрому у новонароджених, матері яких страждали легкою формою цукрового діабету. Введення ритодрину жінкам сприяло зниженню частоти цього ускладнення [Cabero L. et al., 1979]. За даними Rydin (1979), використання сальбутамолу та тербуталіну у жінок при загрозі передчасних пологів показало, що тільки у 2 з 25 новонароджених, народжених раніше 37 тижнів вагітності, спостерігався дистрес-синдром. Це, на думку автора, свідчить про можливості профілактики шляхом призначення вагітним β2-адреноміметиків.
Позитивний ефект від застосування тербуталіну виявлено при розвитку дистрес-синдрому у новонароджених. Призначення препарату вагітним викликало у всіх випадках поліпшення стану плода, підвищення оцінки новонародженого за шкалою Апгар, що може бути пов'язано з властивістю партусістен нормалізувати або посилювати гормонопродуцирующую функцію фетоплацентарного комплексу [Fejani N. A. et al., 1983]. Про це свідчить позитивна динаміка концентрації плацентарного лактогену, прогестерону, естріолу та естрадіолу в сироватці крові жінок, які отримували партусістен з приводу загрозливих передчасних пологів [Кудріна Е. А., Крутьковская Н. Р., Кирющенков А. П., 1981].
