Впливу на шийку матки при дисфункціональних маткових кровотечах

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Хвора П. І., 47 років, поступила в клініку з приводу дисфункціональної маткової кровотечі, що триває 1,5 місяця. Даний кровотеча почалася після «затримки» в 7 тижнів. Подібними кровотечами страждає на 2 роки; за цей період тричі проводилося вишкрібання матки, обнаруживавшее кожен раз залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію. При надходженні скаржиться на слабкість, припливи, дратівливість, пітливість, плаксивість. Артеріальний тиск 170/100 мм рт. ст. Страждає гіпертонічною хворобою протягом 3 років. Менструації з 15 років через 27-29 днів по 4 - 5 днів. Заміжня 20 років; 3 пологів і 3 аборту. При бімануальному дослідженні визначається дещо збільшена, щільна матка, зовнішній зів пропускає палець; в дзеркалах відзначається витікання невеликої кількості крові зі слизом. Кольпоцитологически IV реакція, КПІ -58%. Розпочато лікування електростимуляцією за звичайною методикою. До третього сеансу кровотеча повністю припинилося. В мазках з піхви з'явилися ознаки лютеиновых перетворень. Контрольне обстеження через 1,5 року виявило перехід в менопаузу після трьох нормальних менструацій. Ознаки клімактеричного неврозу відсутні.

Про високий терапевтичний ефект електростимуляції шийки матки при лікуванні жінок з дисфункціональними матковими кровотечами повідомляють і інші роботи останнього часу. Так, Б. Р. Литинская (1971) наводить дані про успішне лікування 78 осіб у віці від 18 років до 51 року. До використання електростимуляції шийки матки більша частина хворих перебувала на стаціонарному лікуванні, який включав вишкрібання матки, застосування скорочують засобів, вітамінів, антианемических препаратів. Попереднє диспансерне спостереження показало, що у більшості хворих спостерігалася IV та IV-III кольпоцитологическая реакція, тривале збереження в фазі аменореї позитивного симптому «зіниці», кристалізації слизу з утворенням «папороті»; дослідження у 60 хворих базальної температури показало її монотонний характер. Зупинка кровотечі після перших трьох процедур мала місце у 61 хворий, після 4-6-й процедури - у 8, і лише у 9 хворих гемостазу домогтися не вдалося. При обстеженні цих хворих у 5 були виявлені субмукозні дрібні вузли фіброміоми, у 3 - поліпоз, і у 1 хворої виявлена атрофія слизової та поліпи ендометрію.
Як відомо, дисфункціональними матковими кровотечами на ґрунті ановуляторних процесів нерідко страждають дівчата. Подібні кровотечі завжди представляють значні труднощі для лікування. Тому заслуговує особливої уваги повідомлення В. М. Стругацького і Л. Н. Аветисовой (1969) про ефективне використання електростимуляції і у дівчат.
У 1971 р. Н. Ст. Кобозєва та Н. В. Єгорова, використавши апарат нашої (С. Н. Давидов та в. І. Оганджанянц, 1961) конструкції та розроблену нами методику, також повідомили про благотворний вплив електростимуляції шийки матки при ювенільних кровотечах. Цей спосіб терапії був застосований у 98 дівчаток віком 12-16 років. У 80,7% випадків отримано швидкий кровоспинний ефект, наступав найчастіше після третьої процедури. Автори, так само як і ми, у хворих клімактеричного і чадородного періодів відзначили, що при більш високій естрогенної насиченості кровотеча припинялося при меншому числі процедур. Результати лікування простежені протягом року; виявилося, що у 65% хворих рецидиву не спостерігалося.
У 1966 р. нами запропоновано ще один варіант використання електростимуляції шийки матки у жінок з рецидивуючими дисфункціональними матковими кровотечами - профілактичний. Для цієї мети було відібрано 50 хворих, яким було проведено діагностичне вишкрібання матки та при гістологічному дослідженні зіскрібка була виявлена залозисто-кістозна гіперплазія. При диспансерному спостереженні за ними, починаючи з 14-го дня після вискоблювання, а в наступні цикли з 14-го дня після чергової менструації їм проводилася електростимуляція шийки матки протягом 3 днів за 10 хв. протягом наступних 10 місяців лише у 4 осіб спостерігалося повторне кровотеча, потребовавшее вискоблювання матки і у 3 хворих розвинуте кровотечу вдалося зупинити консервативними заходами. З 43 жінок, які не мали кровотеч, у 31 відзначалися регулярні менструації, у 9 - мізерні менструації, у 3 - нерегулярні менструації.