Недарма А. П. Чехів як писав А. С. Суворіну: «У лікарів бувають жахливі дні і годинник, не дай бог нікому... Серед лікарів, правда, не рідкість невігласи і хами, як і серед письменників, інженерів, взагалі людей, але ті огидні години і дні, про яких я кажу, що бувають тільки у лікарів...»
Думаю, що пацієнтам це слід знати.
Що говорити, лікарю буває дуже тяжко переносити недосконалість своєї науки, навіть на тлі її безсумнівних досягнень.
«... Ніколи ще стан медицини не було так абсолютно, так всеосяжно, так розвинене, як тепер», - з гордістю сказав видатний німецький терапевт X. Ст. Гуфеланд в... 1793 році. У той час середня тривалість життя людини складала не більше 30 років, а смерть від апендициту або туберкульозу вважалась такою ж невідворотною, як від чуми.
Видатний просвітитель того ж XVIII століття Вольтер стверджував: «Бажання визначати хвороби шляхом дослідження сечі - смішне шарлатанство, ганьба для медицини і розуму». Відмінність між лікарями, які використовують мікроскоп, і астрологами бачили лише в одному: одні дивляться вниз, інші - вгору. Якщо пацієнт під час операції кричав від болю, то рекомендувалося випускати їй кров з обох рук до тих пір, поки хворий не втратить свідомість. Природно, болю після цього він не відчував.
Коли думаєш про те, що навіть і через 100 років після цього не були відомі рентгенівські промені, електрокардіографія і не вміли вимірювати артеріальний тиск, то неважко уявити собі, як людина часів Гуфеланда сприйняв би можливості звичайної сьогоднішньої районної лікарні.
Добре відомо, що за роки Радянської влади середня тривалість життя в нашій країні виросла більш ніж в два рази і перевищує в даний час 70 років. Безсумнівно, в цьому, як уже говорилося, позначилися в першу чергу суспільно-соціальні перетворення. Є, однак, і друга сторона - успіхи медицини. Йдеться про покращення можливостей діагностики і, зокрема, про неухильне зменшення в силу цього помилок в розпізнаванні захворювань та лікуванні хворих.
Враховуючи темпи розвитку медицини за останні десятиліття, з мимовільною заздрістю думаєш про науки XXI століття. Особливо якщо би людство не розтратило більше двох мільярдів доларів на озброєння ... щодня, тобто в 3-4 рази більше, ніж на охорону здоров'я! Адже один сучасний стратегічний бомбардувальник коштує дорожче, ніж знадобилося засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я, щоб ліквідувати на земній кулі віспу. У світі 60 мільйонів фахівців високої кваліфікації працюють на гонку озброєнь. А якщо б весь цей економічний і мозкової потенціал спрямувати на служіння життю, а не смерті...
На початку майбутнього століття прогнозують створення засобів, що скорочують без шкоди для організму час сну (людина не повинен буде спати третину життя!), підвищують рівень розумового розвитку, сприяють регенерації кінцівок. Футурологи вважають, що до 1990 року вдасться ліквідувати будь-який тип болю, буде створена штучна кров, вирішена проблема лікування депресивних станів, можливо, будуть виліковувати 3А всіх хворих раком. До 2000 року передбачається покращувати пам'ять і розумові здібності, безболісно скорочувати час сну, змінювати людський характер, стримувати процеси старіння.
Особливі надії покладають на лікарські препарати, які передбачається отримувати у космосі в умовах невагомості.
У всіх майбутніх досягненнях медицини велике місце відводиться раннього виявлення та лікування хвороб за допомогою широкого впровадження електронно-обчислювальних машин, без яких, як вважають, лікування стане неможливим.
І все ж комп'ютери не вирішать усіх проблем і труднощів медицини Безсумнівно, діагностика та лікування покращаться, але програмування буде залежати від здібностей і вміння лікаря. До того ж, треба лікувати людину, а не нирку або селезінку. Тут машина не допоможе: вона не замінить ні розумного погляду, ні теплоти голосу.
