Основні поняття про антисептику та асептику

Більше ста років тому французький вчений Пастер довів, що зараження ран відбувається в результаті попадання в рани найдрібніших живих організмів, видимих тільки під мікроскопом, - хвороботворних мікробів або, як часто говорять, попадання інфекції. Мікроби знаходяться в повітрі і на всіх предметах, що оточують людину. Людина постійно стикається з величезною кількістю мікробів. На шкірі і слизових оболонках можна виявити самі різноманітні мікроорганізми. Однак в організм, вони проникають лише при порушенні цілості шкіри або слизових оболонок внаслідок поранень, саден, уколов, опіків або зниження захисних властивостей шкіри і слизових оболонок при порушенні кровопостачання, охолодженні, виснаженні і ослабленні організму людини при загальних захворюваннях.
Упровадилися в тканини організму мікроби викликають у місці проникнення місцеві гнійно-запальні явища (нагноєння рани, абсцеси, флегмони), а в більш важких випадках при прориві інфекції в кров - загальне зараження (сепсис). Найбільш часто викликають нагноєння мікроби, що мають вигляд кульок (стафілококи, стрептококи) і паличок (кишкова, синьогнійна та ін).
Більшість хірургічних маніпуляцій (операції, уколи, блокади, внутрішньовенні та підшкірні вливання тощо) супроводжуються тим чи іншим порушенням цілості шкірних покривів, внаслідок чого стає можливим проникнення інфекції в організм.
Попередження інфікування ран і боротьба з інфекцією, що потрапила в рану, здійснюються за допомогою комплексу заходів, що отримали назву «антисептика» і «асептика».