Багатогранність і комплексність проблеми довголіття визначають складність її вирішення. Особливо великі труднощі виникають при диференціації окремих факторів, у тому числі соціальних, та уточнення їх ролі в досягненні довголіття.
Велике значення для стимулювання дослідницької думки в розробці проблеми співвідношення соціального і біологічного при вивченні здоров'я населення зіграли узагальнюючі роботи, виконані на високому методологічному рівні великими вітчизняними вченими (3. Р. Френкель, 1949; Б. Я. Омулевич, 1949, 1965; Р. В. Царегородцев та ін, 1963, 1968; Н. П. Дубінін, 1972).
У ряді робіт приділяється значна увага виявленню спадкових впливів на загальну тривалість життя і на розвиток тих чи інших патологічних процесів, що супроводжують старіння.
Ролі соціальних чинників зовнішнього середовища в старінні, і довголітті і їх взаємовідношення з біологічними факторами присвячені дослідження деяких зарубіжних авторів. Ст. великий роботі Cohen (1964), що носить оглядовий характер, узагальнено і класифіковано значне число генеалогічних досліджень, проведених у різних країнах з початку XX століття. Зроблена спроба підсумувати отримані результати, зокрема з питання про вплив сімейного довголіття в різних групах населення.
У соціально-гігієнічному аспекті виконано дослідження румунської соціального геронтолога Ciuca (1967), який показав зв'язок природних, економічних умов і спадкового чинника з фізичним і психічним здоров'ям довгожителів.
Приблизно в такому ж плані проведено дослідження щодо столітніх людей Болгарії (Стойнев, 1972) та Угорщини (Haranghy, 1965). За програмою, близькою до тієї/ яка застосовувалась у СРСР, обстежувалися особи у віці 85 років і старше в США (Rose, 1964) і Великобританії (Craft, Hall, 1966).
На підставі статистичних досліджень, даних літератури і власних спостережень Benet (1976) розробив детальну (демографічну, соціально-психологічну, етнографічну та генеалогічну) характеристику довгожителів Кавказу.
Результати вивчення зв'язку між довголіттям і 39 різними ознаками, що стосуються здоров'я, стану психічної сфери, способу життя, взаємин, соціально-економічного стану та спадковості, на матеріалах тривалого міждисциплінарного спостереження за групою Яєць у віці 70 років (штат Північна Кароліна) представлені в роботі Palmore (1976).
Неодмінною умовою прогресивного розвитку досліджень в галузі довголіття є всебічне вивчення, встановлення закономірностей, що характеризують тривалість життя населення. У Радянському Союзі накопичений досвід вивчення впливу окремих елементів зовнішньої або внутрішньої середовища на довголіття тих чи інших груп населення. Певну роль у цьому напрямку зіграли дослідження довгожителів, проведені в різних районах країни. На жаль, соціальні або (і) спадкові фактори розглядалися в ряді зазначених робіт ізольовано.
Спроба об'єднати обидва аспекти проблеми довголіття при аналізі матеріалів, що стосуються довгоіснуючих людей, здійснена в Інституті геронтології АМН СРСР спільними зусиллями лабораторії демографії і санітарної статистики та лабораторії генетики (М. Н. Сачук, 1970; В. П. Войтавко, 1973). Метою цієї роботи було уточнення відносної ролі деяких сторін спадковості і соціального середовища в досягненні активного довголіття і збереження здоров'я до глибокої старості. Основними джерелами вивчення були матеріали того ж масового обстеження осіб 80 років і старше, які послужили для характеристики здоров'я і способу життя довгожителів ряду республік СРСР (див. главу 8).
