Конкретні завдання вивчення мотивації на сучасному етапі можуть бути сформульовані наступним чином: 1) вивчення походження мотивації, т. е. її генезу; 2) вивчення структури та складу мотиваційної сфери; 3) вивчення динаміки мотивації, включаючи дослідження частоти, тривалості та періодичності прояви; 4) визначення дієвості мотивації на інші психічні процеси, стани та взаємозв'язку її з властивостями особистості (власне, це завдання передбачає уточнення ступеня генерализованности мотивації); 5) вивчення ступеня усвідомленості мотивації та ступеня включеності в її структуру вольового начала; 6) вивчення умов виникнення, формування, течії і регресу мотивації при різних видах діяльності (отже, ця задача припускає зіставлення характеристик мотивації з характеристиками особистості і суб'єкта діяльності). Рішення останньої задачі пов'язано з вивченням індивідуально-психологічних характеристик людини, розвиваються в процесі онтогенезу і представляють собою природні джерела появи мотивації. Обов'язковим компонентом цього завдання є спеціальне вивчення соціальних впливів на появу, формування і розвиток мотивації. Особливо важливою представляється задача, пов'язана з проблемами вивчення конкретної середовища, що оточує людину і породжує у нього ту чи іншу мотивацію.
Деякі авторитетні дослідники визнають можливість так званого спонтанного розвитку мотивації (див. Хекхаузен, 1986), не вдаючись в досить переконливу трактування подібного стану. Спонтанність - це значить необусловленность виникнення того або іншого психічного явища якими-небудь реальними обставинами. Таке припущення представляється нам неправомірним з методологічної точки зору, так як воно ігнорує детермінованість психічних явищ умовами навколишнього матеріального світу, тобто є по суті ідеалістичним. Більш того, згадки позитивистски орієнтованих авторів (Maslow, 1954; Fromm, 1973; Erikson, 1974) про соціальних впливів на мотивацію без вказівки, які саме соціальні умови - суспільний лад, класова структура суспільства, політичні обставини та ін. - також недостатні для пояснення походження мотивації.
Б. Ф. Ломів самостійної і найважливішим завданням вивчення мотивації вважає опис і дослідження її характеристик у випадках викривлення, деформації мотиваційної сфери людини. В якості ілюстрації такої деформації він вказує на замикання особистості лише на власних потребах, коли суспільні потреби, що відображають саме соціальну цінність особистості, виявляються редукованими. У зв'язку з цим автор бачить головну задачу формування адекватної мотиваційної сфери у створенні змістовної зони належної мотивації, яка відповідає нормам соціалістичного суспільства. Крім того, важливим є формування такої ієрархічної структури мотивів, яка максимально близькою мірою відповідала структурі соціалістичних суспільних відносин.
Проблема мотивації є однією з найменш розроблених проблем мотиваційно-потреб сфери людини. У зв'язку з цим особливо важливо продовження розробки основних теоретичних питань мотивації, так і конкретних методів дослідження мотиваційного процесу. Мотивація є психологічним феноменом, який багато в чому визначає характер і специфічні особливості діяльності людини. Тому має сенс досліджувати мотивацію в процесі самої діяльності і розробити такі методи експериментально-психологічного дослідження, які дозволяли б дотримуватися цю умову. Подальшої розробки потребує і проблема мотивації при неврозах, прикордонних станах, психопатичних зміни характеру, соматичних захворюваннях. Мова йде про всіх тих об'єктах медико-психологічного дослідження, які не є психічно або соматично тяжко хворими, тобто про тих хворих, які знаходяться поза клініки і більш або менш продуктивно працюють на виробництві. Належне місце необхідно відвести і досліджень мотивації при вивченні мотиваційно-потреб сфери у хворих алкоголізмом і осіб, що зловживають алкоголем.
Сторінки: 1 2 3 4 5
