Вогнище масових поразок - територія, на якій у результаті впливу зброї масового знищення (ядерного, хімічного) виникли масові ураження людей, пошкодження і руйнування цивільних, промислових і оборонних споруд (об'єктів), псування і знищення різних матеріальних цінностей.
Вогнища масових уражень можуть виникати у внутрішньому районі країни і на театрі військових дій. В залежності від виду застосованого противником зброї масового ураження та умов обстановки вогнища мають свої особливості. Однак вони характеризуються спільними рисами: масовістю втрат та їх виникненням у порівняно короткі відрізки часу (іноді одномоментно); великими розмірами площі; повної (у ряді випадків) або частковою втратою працездатності сил і засобів медичної служби військ (формувань медичної служби ЦО) та установ органів охорони здоров'я. У внутрішньому районі країни розміри вогнища масових уражень і, отже, величина втрат в ньому схильні до значних коливань і визначаються в основному видом зброї і способом його застосування, потужністю і кількістю застосованих боєприпасів, щільністю населення (військ) і ступенем його захисту, характером місцевості і метеорологічних умов, а також іншими факторами. Вогнище масових уражень може мати площу, займану окремими промисловими та іншими великими народногосподарськими і військовими об'єктами. Наприклад, площа осередку ураження атомними бомбами середнього калібру, застосованими США в 1945 р. по японським містам, склала в Хіросімі понад 24, а в Нагасакі - 18 км2, число жертв відповідно 136 та 64 тис. осіб.
Ступінь втрати працездатності медичного складу, лікувальних та інших медичних установ також може бути значною. У Хіросімі 90% лікарів було вбито або поранено; з 45 міських лікарень лише 3 могли приймати уражених і надавати їм медичну допомогу. Площа вогнищ зараження отруйними речовинами та величина втрат у них можуть бути досить великими.
Конфігурація вогнища в основному визначається видом зброї і способом його застосування, характером рельєфу місцевості і рослинного покриву, метеорологічними та іншими умовами обстановки. Форма вогнища масових уражень при повітряних ядерних вибухів зазвичай ближче до кола з нерівними краями, що залежить від рельєфу місцевості, рослинного покриву, характеру забудови населеного пункту та інших факторів (радіус вражаючої дії збільшується вздовж лощин, широких вулиць, у бік районів з низькими дерев'яними забудовами, за напрямом вітру і, навпаки, менше в бік лісових масивів, горбів, кварталів забудови високими будівлями тощо). При наземному ядерному вибуху, крім того, створюється сигароподібної форми смуга зараження місцевості РВ в зоні, що прилягає до центру вибуху, і за напрямком вітру (слід радіоактивної хмари). Рівень радіації на місцевості в районі вибуху та на сліді радіоактивної хмари (див. Ядерну зброю) може досягати значних величин, особливо поблизу епіцентру вибуху і на осі сліду. У міру збільшення відстані від місця вибуху і до периферії від осі сліду цей рівень поступово знижується (див. рис. 2 ст. до Ядерну зброю).
В осередку масових уражень ядерною зброєю можливі великі руйнування наземних до підземних споруд, утворення завалів і пожеж. Останні, зливаючись, утворюють вогняні шторми (в Хіросімі площа пожежі становила 11,5 км2, тобто майже половину всієї площі вогнища).
Тяжкість ураження людей в осередку зменшується по мірі віддалення від епіцентру вибуху за всіма напрямами. Виділяють три зони ураження: прилеглу до епіцентру зони повних руйнувань будівель та інших споруд (підвальні частини будівель можуть зберегтися), загибелі та вкрай важких уражень людей; зони сильних руйнувань будівель і тяжких і середньої тяжкості уражень людей; зону слабких руйнувань будівель (головним чином віконних рам, дверей, внутрішніх перегородок, покрівлі) і легких а рідше середньої тяжкості уражень людей.
У основної маси постраждалих в осередках масових уражень ядерною зброєю будуть об'єднані поразки ударною хвилею і світловим випромінюванням, а іноді і проникаючою радіацією. Ізольовані травми, опіки і радіаційні ураження будуть більш рідкісним явищем. На сліді радіоактивної хмари можливе ураження людей іонізуючим випромінюванням.
