Психологічне консультування

Заперечення проблем. Цей тип трансформації відносин найбільш характерний для хворих алкоголізмом. Перший варіант його - ігнорування суб'єктом небажаної інформації, відмова віддавати собі звіт в гостроті ситуації, заперечення її проблемного характеру. Прикладами цього можуть служити: груба недооцінка суперечностей у сфері виробництва та управління; анозогнозія у хворих на алкоголізм, які, визнаючи факти пияцтва і наявність порушень у своєму організмі, психіці і соціальний статус, не бачать зв'язку між ними і вважають, що «п'ють, як всі»; неприйняття об'єктивно відбуваються вікових змін в організмі і психіці; прагнення в що б те не стало зберегти в незмінному вигляді безперспективні подружні відносини і т. д. Другий варіант полягає у спробах зберегти в недоторканності ідеалізований образ «Я» шляхом обмеження сфери діяльності і спілкування в проблемній ситуації аж до відмови від діяльності і взаємодії. Наприклад, уникнення інтимної близькості і відвертих бесід в сім'ях, що переживають кризу відносин; відмова від кар'єри при прояві мінімальних ознак некомпетентності; перехід на некваліфіковану роботу і т. д. Для хворих алкоголізмом характерно невключення в образ свого «Я» очевидних порушень, що настали внаслідок алкоголізму.
Таким чином, проблемна ситуація, з якою звертаються до консультанта, містить три компоненти: об'єктивну проблему, ставлення до неї суб'єкта і його неадекватні спроби вирішити її. Для хворих алкоголізмом це: наявність хвороби, її заперечення (анозогнозія) і спроби вирішити виниклі в зв'язку з нею проблеми, не припиняючи зловживання алкоголем. Переживання життєвої некомпетентності веде до формування у суб'єкта неадекватного відношення до проблемної ситуації і неконструктивної позиції особистості. В результаті здатність людини вирішувати свої життєві проблеми хоча і не зникає, але може виявитися надовго заблокованою і нереалізованою. Саме у таких випадках суб'єкт вдається до допомоги консультанта. Психологічне консультування виступає як можливість залучення суб'єктом більш широкого соціального досвіду, що містить програми, придатні для конструктивного подолання труднощів. У всіх випадках ПК має мету так трансформувати відносини суб'єкта, щоб забезпечити відповідність між позицією особистості і вимогами ситуації.
Підставою, що визначає можливість і необхідність психологічного консультування, служить замовлення клієнта, в якому виражена його потреба в допомозі. Відсутність замовлення є протипоказанням до ПК, так як постановка і вирішення життєвих проблем - прерогатива клієнта.
Досвід ПК дозволяє виділити кілька видів замовлення (А. П. Мар'яненко):
- прямий: клієнт усвідомлює внутрішньоособистісний характер труднощів і довіряє консультанту корекцію власних відносин. Таке замовлення зустрічається тільки при високій чутливості клієнта до суперечностей і вираженою рефлексивності;
- непрямий: клієнт пред'являє одну з приватних проблем, але не відкидає можливості переформулювання замовлення у бік більш широкої проблематики. У цьому випадку проблеми усвідомлюються лише частково, супроводжуються неадекватними спробами подолання ситуації, спотвореним ставленням до неї та її посиленням;
- неадекватний: клієнт ставить перед консультантом завдання розв'язання проблеми маніпулятивними засобами, не допускаючи корекції власних установок і передбачаючи відповідальність за сформовану ситуацію інших людей або обставини. При цьому консультант зіштовхується з опором клієнта втручання в його проблеми.