При хронічному гломерулонефриті поступове прогресування ХНН і перехід у «велику уремія» спостерігається, за нашими даними, у 78,7% хворих. У 21,3% випадків уремічний синдром розвивається дуже швидко на тлі раніше сприятливо протікав (нерідко латентного) нефриту без ознак ниркової недостатності. Аналогічні дані повідомляють Т. З. Мнацаканов і Р. С. Малмиконян (1961)-відповідно 73,4 і 27,6%. Ці автори, як і ми, знайшли, що другий тип перебігу термінальній недостатності частіше зустрічається у молодих людей. На аутопсії у всіх спостерігалися нами хворих цієї категорії були виявлені вдруге зморщені нирки, що свідчать про давність нефритического процесу. За характером перебігу термінального загострення захворювання ці хворі схожі з хворими злоякісним (підгострий) гломерулонефритом. Виходячи з цього, при характеристиці термінальної ХНН ми вважаємо за доцільне виділяти варіанти зі швидко й повільно прогресуючим перебігом. Слід зазначити, що обидва ці варіанти перебігу ХНН спостерігаються при одному і тому ж типі хронічного гломерулонефриту, який близький за своїм клініко-анамнестичними та лабораторних характеристик I типу нефриту по Ellis. Абсолютно інакше, як буде показано нижче, протікає ХНН при нефротичному тип гломерулонефриту, аналогічному II типу за класифікацією Ellis.
Закономірність такого висновку підтверджується результатами клінічного аналізу результатів хронічного дифузного гломерулонефриту та спеціальних досліджень, в яких методами багатовимірної статистики (факторною і регресійним аналізом) з допомогою ЕОМ вивчалася структура цього захворювання *. В ході роботи показано, що хронічний гломерулонефрит зберігає свою неоднорідність і в стадії ХНН. Виявлено необхідність використання для опису і прогнозування окремих варіантів нефриту в стадії ХНН (з урахуванням її перебігу і вираженості) різних сукупностей клініко-лабораторних показників. Це ілюструється формулами регресії, що відбивають співвідношення терміну виживання хворих з відібраними констелляциями ознак:
* Робота виконана за участю старшого наукового співробітника Інституту прикладної математики при ЛДУ їм, А. А. Жданова О. М. Калініна; її основні положення описані нами раніше (Б. Б. Бондаренко, 1974; Е. І. Кисельова, 1975).
Позначення: Т - термін виживання; OA - залишковий азот; Рсг,- креатинін сироватки крові; В - вік хворого; Hb - рівень гемоглобіну; А/Р - альбумін-глобуліновий коефіцієнт; V - діурез в 1 хв.; к. уд. ст. - коливання питомої ваги сечі і максимальний питома вага сечі за пробою Зимницьким; Пор. Д і ПД - середня і пульсовий артеріальний тиск. Есг - екскреція креатиніну за добу; Д/Н - співвідношення денного і нічного діурезу; Пеп. - нирковий епітелій; Бм - протеїнурія; α2, β, ү - глобулінові фракції (г%); ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка.
У формулах використані показники, які виявилися, за даними кореляційного аналізу, найбільш прогностично інформативними для хворих кожної групи.
