У зв'язку з цим у даному розділі ми визнали за необхідне привести також дані про вплив на матково-плацентарний кровотік деяких інших лікарських препаратів, що не відносяться до групи спазмолітиків.
Так, наприклад, з цією ж метою застосовують лікарські засоби інших груп, зокрема курантил (дипіридамол). Цей препарат покращує периферичний кровообіг, сприяє синтезу макроергічних сполук в тканинах, пригнічує агрегацію тромбоцитів.
З метою поліпшення матково-плацентарного кровообігу ми також запропонували використовувати карбокромен (интенсаин, интенкордин). В експериментах на моделі хронічної серцево-судинної недостатності у вагітних кролиць було встановлено, що введення карбокромена з 16-го дня вагітності до дня пологів у дозі 20 мг/кг всередину 1 раз на добу призводило до нормалізації мікроциркуляції в міометрії і поліпшення гемодинаміки фетоплацентарного комплексу. При цьому зазначалося, що мертвонароджуваність в основній групі піддослідних тварин (4,4%) була істотно нижче, ніж в контрольній (16%) [Тараховский М. Л., 1982; Тараховский М. Л., Цыпкун А. Р., Задорожна Т. Д., 1984]. Вплив карбокромена на кисневий режим плода вивчено на моделі хронічної гіпоксії плода у вагітних кролиць. Модель створювалася шляхом дозованого звуження на 14-й день вагітності основних венозних стовбурів, що відходять від матки [Тараховский М. Л., Цыпкун А. Р., 1975]. На 30-й день вагітності полярографічним методом [Березовський Ст. А., 1975] встановлювалися напруга кисню в м'язовій тканині плоду і його зміни при проведенні «гіпоксичної проби»- перев'язки пуповини. При цьому визначалися вихідний рівень Рв2 (кПа) в м'язовій тканині стегна, латентний період до початку зниження Ро2, час досягнення нульового рівня Рв2. Дослідження проводилися на 25 статевозрілих крольчихах, розподілених на 5 груп (по 5 кролиць у кожній): 1-шу групу склали інтактні невагітні кролиці; 2-ю групу - інтактні вагітні кролиці; 3-ю групу - вагітні кролиці з моделлю хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода; 4-я група була аналогічна третій, але ввійшли в неї тваринам интенкордин вводився у дозі 20 мг/кг всередину з лікувальною метою з 14-го по 30-й день вагітності, 5-я група була також аналогічна третій, але увійшов до неї тваринам интенкордин вводився в тій же дозі з профілактичною метою з 8-го по 30-й день вагітності.
В результаті проведеного дослідження було встановлено, що вихідний рівень Ро2 в м'язової тканини плодів 3-ї групи був істотно нижче, ніж у плодів 2-ї групи. При проведенні «гіпоксичної проби» подовжується латентний період зниження напруги кисню і збільшувалася час досягнення нульового рівня Рв2. Ці факти свідчать про погіршення капілярно-тканинної дифузії кисню в м'язовій тканині плодів, які перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію. Застосування интенкордина з лікувальної (4-я група) та профілактичної (5-я група) метою зробило істотний вплив на процеси транспорту, капілярно-тканинної дифузії та утилізації кисню м'язовою тканиною плодів. У плодів 4-ї і 5-ї груп істотно зріс вихідний рівень Рв2 і зменшилася час досягнення нульового рівня. Слід підкреслити, що якщо вихідний рівень Рв2. У плодів кролиць 4-ї групи мав лише тенденцію до нормалізації, то у плодів 5-ї групи цей показник повністю відновлювався і знаходився на рівні, характерному для плодів 2-ї групи.
