Доказом більш вираженого впливу профілактичного застосування интенкордина є те, що у плодів 5-ї групи нормалізувалися показники, що характеризують латентний період падіння Рв2 і час досягнення нульового рівня Рв2. У той же час у плодів 4-ї групи ці показники відрізнялися від аналогічних даних у плодів 2-ї групи [Мічуріна Н. Ст., Тараховский М. Л., Цыпкун А. Р., 1985]. Отримані експериментальні дані отримали підтвердження в клінічних спостереженнях. Включення интенкордина в комплексну терапію вагітних з ревматичними вадами серця нормалізувало процеси мікроциркуляції, тканинного дихання та окисного фосфорилювання в плаценті, сприяло зниженню ацитотических зрушень у крові новонароджених, підвищенню їх оцінки за шкалою Апгар [Гутман Л. Б. та ін, 1983]. Профілактичне курсове застосування интенкордина в поєднанні з гендевитом (на 18-19-й і 32-33-му тижні вагітності) покращувало загальний стан плода у жінок - працівниць шинного виробництва. Про це можна було судити по підвищенню вмісту естріолу в добовій сечі, рівня термостабильной лужної фосфатази в сироватці крові вагітних, поліпшення серцевої діяльності плода за даними кардиотахографии [Сольський Я. П., Мічуріна Н. Ст., 1985].
Для поліпшення матково-плацентарного кровообігу при гіпертонічній хворобі та цукровому діабеті L. Tervila, Тобто Vartiainen, J. Kivalox (1973) рекомендують застосування ксантинолу нікотинат (компламін). У нашій лабораторії А. Р. Цыпкун (1987) досліджував вплив компламина на матково-плацентарний кровотік і транспорт кисню в системі мати - плацента - плід у вагітних кролиць. Швидкість матково-плацентарного кровотоку вимірювали методом кліренсу водню на полярографія ППТ-1 з допомогою голчастого платинового електрода, який вводився в м'яз плода. Величина кровотоку розраховувалася за формулою:
КТ=0693/T1/2 ,
де КТ - кровотік; T1/2 - час, за який концентрація водню в тканини знижувалася на 50%; 0,693 - коефіцієнт розподілу водню в системі мати - тканина - кров [Демченко І. Т., 1981]. Напруга кисню в м'язовій тканині вагітної самки і плоду визначався полярографически [Березовський Ст. А., 1975]. Після інгаляції самкам протягом 2 хв 100% кисню на полярограммах розраховувалися вихідний рівень Рв2, латентний період і тривалість підйому Рв2, латентний період і тривалість зниження Ро2, після припинення інгаляції кисню. Всі показники досліджувалися дискретно - до і через 10, 30, 60, 90 і 120 хв після введення препарату. Компламін в дозі 10 мг/кг маси тіла вводили в крайову вену вуха за 15 хв до вдихання кисню. Встановлено, що введення компламина супроводжувалося поліпшенням тканинної дифузії та утилізації кисню в м'язовій тканині вагітних самок. Протягом 1 год після введення препарату спостерігалося підвищення Ро2, м'язової тканини, що поєднується із збільшенням максимального приросту Рв2, при інгаляції кисню, подовженням часу нормалізації Рв2, після інгаляції. Разом з тим застосування компламина призводило до вираженого погіршення кисневого забезпечення плода, що проявлялося в зниженні напруги кисню в м'язовій тканині протягом 1,5 год після введення препарату. Паралельно з цим відзначалося зниження швидкості матково-плацентарного кровотоку (до 40,8± ±2,7 мл/хв проти 52,7+3,1 мл/хв до введення препарату; р<0,05), коррелирующее зі зниженням загального периферичного опору. Ці дані не дозволяють, з нашої точки зору, позитивно поставитися до рекомендацій по використанню компламина для лікування хронічної гіпоксії плода.
Для кореляції порушень матково-плацентарного кровообігу, зокрема, при пізніх токсикозах вагітних запропоновано також використовувати гепарин [Дживелегова Р. Д., Малиновська С. Я., Шаліна Р. В., 1981; Клименко П. А. та ін, 1983].
