Найкращі умови для виховання і розвитку дитини є в багатодітній родині. Тут він привчається погодити свої бажання і вимоги з потребами інших членів сім'ї. У великій родині дитина змалку звикає до колективу. Життя такої родини надає дитині можливість вправлятися в різних формах людських відносин. Діти, що ростуть у великій родині, легко перетворюються в активних членів суспільства, виховується громадянин.
Коли ж дитина одна в сім'ї, він звикає приймати знаки уваги. А коли стає дорослою і зустрічає просто спокійне, а не сверхвнимательное до себе ставлення, сприймає це як біду і образу.
Велика роль сім'ї у вихованні у дитини культурних і гігієнічних навичок. Відомий російський педагог К. Д. Ушинський говорив про звичкою: «Добра звичка є моральний капітал, покладений людиною у свою нервову систему: цей капітал зростає безупинно, і процентами з нього користується людина все своє життя. А погана звичка є моральний невиплачений позику, який в змозі заморити людини відсотками, безперешкодно наростаючими, паралізувати його кращі починання і довести до морального банкрутства»*.
Особливо велике виховне значення для дітей має взаємна подружня любов батьків. Вона облагороджує всю атмосферу сім'ї. Коли батько і мати люблять один одного, більше всіх одержує від їх любові дитина. Немає любові у відносинах батьків - весь світ блідне не тільки для дорослих, але і для дітей.
Виховуючи дитину, ми прагнемо передати йому все найкраще, що маємо, і зробити його краще, ніж ми самі. Бо нашим дітям доведеться вирішувати проблеми, які ми не змогли або не встигли вирішити.
При бурхливому розвитку науки і техніки простежується тенденція: освічених людей стає більше, ніж належним чином вихованих і культурних. Ось чому розв'язання проблеми, пов'язаної з питаннями виховання взагалі і зокрема статевого виховання культури взаємин статей, є настійно невідкладної. Статеве виховання не віддільно від загального виховання.
Статеве виховання - це сукупність організованих медико-педагогічних впливів на психіку підростаючого молодого покоління у вигляді певної науково обґрунтованої системи виховних методів у цілях вироблення певних навичок і звичок свідомого і високо моральної поведінки в статевому житті. Завдання статевого виховання і полягає в боротьбі за здорову сексуальну гармонію, що виключає можливість біологічних і соціальних конфліктів, створення фізично здорового покоління, статеве життя якого повинна бути підпорядкована нормам естетики і комуністичної моралі. В наших радянських умовах статеве виховання охоплює коло питань, пов'язаних з вихованням культури соціальної особистості.
Протягом багатьох століть і аж до нашого часу вважалося негожим якесь інформування дітей і підлітків про питання статі. Природна дитяча допитливість залишалася незадоволеною. Замість правдивої відповіді на запитання дорослі воліли відмовчуватися або давати завідомо неправильні відомості. Дореволюційна школа статевим вихованням також не займалася, вважаючи це «непристойним». Молодь змушена була знайомитися з цією стороною життя з сумнівних джерел, розвиваючих лише нездорову цікавість і підвищену статеву чуттєвість.
* К. Д. Ушинський, Собр. соч., т. 8, М.„ 1956, с. 228-229.
