Визначення стану алкогольного сп'яніння і його ступінь у живих осіб проводиться лікарями-психіатрами і невропатологами, а в разі їх відсутності - лікарями інших спеціальностей, в тому числі в окремих випадках і судово-медичними експертами.
Висновок про наявність алкогольного сп'яніння дається на підставі клінічного обстеження, якісних проб (А. М. Рапопорта на наявність алкоголю у видихуваному повітрі, М. А. Мохова і В. П. Шинкаренко та ін) і біохімічного дослідження крові та сечі на кількісний вміст в них алкоголю. При оцінці вмісту етилового спирту в крові та сечі лікар повинен враховувати динаміку його вмісту в цих середовищах з моменту прийому алкоголю і до його виведення. Найбільші труднощі виникають при встановленні легкому ступені алкогольного сп'яніння.
При оцінці стану сп'яніння слід дотримуватися даних, наведених в табл. 11.
| Концентрація етилового спирту в крові, ‰ | Ступінь інтоксикації |
| Менше 0,3 Від 0,3 до 0,5 Від 0,5 до 1,5 Від 1,5 до 2,5 Від 2,5 до 3,0 Від 3,0 до 5,0 Від 5,0 до 6,0 |
Відсутність впливу алкоголю Незначний вплив алкоголю Легке сп'яніння Сп'яніння середнього ступеня Сильне сп'яніння Тяжке отруєння алкоголем, може настати смерть Смертельне отруєння |
При експертизі алкогольної інтоксикації може виникнути необхідність визначення кількості алкоголю, прийнятого у складі спиртних напоїв. Розрахунок проводять за формулою: А = Р (З +βt), де А - кількість прийнятого алкоголю в розрахунку на 100 % алкоголь, м; С - концентрація алкоголю в крові на відрізок часу t; Р - маса тіла, кг; β - падіння концентрації алкоголю в крові за 1 год,‰.
На початку фази елімінації р дорівнює 0,10-0,13 ‰, при м'язової навантаженні - 0,15-0,20 ‰, а при черепно-мозковій травмі знижується до 0,06 - 0,08 ‰.
Судово-хімічне дослідження крові і сечі для встановлення в них концентрації алкоголю виробляється в судово-хімічних відділеннях Бюро судово-медичної експертизи методом газової хроматографії. При взятті крові та сечі на судово-хімічне дослідження треба керуватися наступними правилами. Пробу крові поміщають у невелику пробірку місткістю близько 5 мл, заповнюючи її вщерть. У разі забору сечі обстежуваному пропонують спочатку випустити всю сечу в чистий стакан або циліндр, частина цієї сечі поміщають в чисто вимиті склянки з-під пеніциліну. Через 30-45 хв одночасно з другим взяттям крові обстежуваному пропонують знову помочитися, сечу поміщають у другій посудину.
В кінці обстеження бажано взяття третьої порції сечі. Посуд, в яку беруть кров і сечу, повинна бути абсолютно чистою, мати добре підігнані гумові або коркові пробки, попередньо прокип'ячені в воді з додаванням лугу, а потім промиті в дистильованій воді. Проби крові і сечі повинні бути доставлені на дослідження в судово-хімічне відділення Бюро не пізніше однієї доби після взяття.
При оцінці результатів судово-хімічного дослідження треба враховувати, що в сечі хворих на цукровий діабет при її зберіганні в кімнатних умовах (при температурі близько 20 °С) за рахунок процесів спиртового бродіння, як правило, відбувається утворення етилового спирту, досягаючи до 10-го дня зберігання 9 ‰ і більше. Те ж саме відноситься і до випадків смерті хворих на цукровий діабет - у разі тривалого зберігання їх трупів в кімнатних умовах у сечі, що міститься в сечовому міхурі, в переважній більшості випадків також за рахунок спиртового бродіння відбувається стійке утворення етилового спирту, досягає 7 ‰ і більше.
