Перші роботи, присвячені вивченню стану системи крові у спортсменів, відносяться до кінця минулого сторіччя. У цих і подальших дослідженнях розглядалися зміни периферичної крові, що виникають як під впливом гострої фізичного навантаження, так і внаслідок систематичної спортивної діяльності.
Вплив систематичної спортивної тренування на кількість лейкоцитів вивчалася багатьма авторами, причому досліджувалися не тільки їх кількісні, але і якісні зміни. У більшості досліджень, присвячених вивченню цього питання, показано, що вміст лейкоцитів під впливом систематичної спортивної тренування не змінюється. Однак є відомості і про зниження кількості лейкоцитів, яке можна розглядати як результат негативного впливу спортивної тренування. Деякі автори вважають, що така реакція характерна для малоперспективних спортсменів.
При дослідженні лейкоцитарної формули у спортсменів всі автори звертають увагу на збільшення кількості лімфоцитів. Говорячи про ознаки високого рівня функціонального стану спортсменів, А. П. Єгоров (1935) вказував, що зміни лейкоцитарної формули в спокої полягає у збільшенні кількості лімфоцитів і эозинофилоцитов. Це підтверджувалося роботами Е. Древинга і М. Чиркіна (1931), Р. Мгебришвили і співавт. (1959), Ж. В. Коропової і співавт. (1987). Щодо інших елементів лейкоцитарної формули більшість авторів висловлюють одностайну думку про те, що їх кількість не змінюється.
Що ж стосується кількості еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові, то А. Н. Крестовников (1951), Ж. Рушницю (1959), в. І. Кузьмін (1975) та ін. відзначають його збільшення. На думку Ж. Рушницю, це відбувається внаслідок порушення еритропоезу, що викликається гіпоксемією, яка виникає у спортсменів при виконанні фізичних вправ, а також кисневого боргу після їх закінчення. Інше пояснення збільшення кількості еритроцитів запропоновано О. Ф. Кокая (1963), яка вважає, що воно пов'язане з зменшенням в організмі спортсмена кількості води.
Одночасно у літературі є дані про зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові у порівнянні з не займаються спортом. Так, В. О. Имелик (1969) встановив зменшення кількості еритроцитів у плавців і волейболістів, яке, однак, не супроводжувалося зменшенням кількості гемоглобіну. З іншого боку, Е. Л. Кузьмін (1965), Р. Р. Науменко (1975), R. Lindemann і співавт. (1978) спостерігали у спортсменів зменшення кількості гемоглобіну без зниження кількості еритроцитів і пов'язували це з впливом великих фізичних навантажень.
Вплив спортивної спеціалізації на кількість гемоглобіну досліджено в роботах Ю. І. Циганкової (1955) і 3. 3. Шакірова (1978). Ними встановлено, що його більш низький вміст у 1 л крові відзначається у спортсменів, що тренують якість витривалості, і вони пояснюють це посиленим розпадом еритроцитів, а також недостатністю синтезу гемоглобіну. Характер рухової активності також впливає на кількість еритроцитів. Так, у спортсменів циклічних видів спорту їх більше, ніж у ациклічних.
Що ж стосується ШОЕ, то, за даними більшості авторів, систематична спортивна тренування не викликає її змін. Таким чином, літературні дані свідчать про виражений вплив спортивного тренування на показники периферичної крові, а також про те, що на підставі їх змін можна судити про функціональної підготовленості спортсменів.
Наші дослідження периферичної крові дозволили встановити, що кількість еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну у них таке ж, як і у не займаються спортом (табл. 16). Для лейкоцитарної формули характерно, як вказували й інші автори, наявність лімфоцитозу при зниженні інших показників лейкоцитарної формули.
Однак у ряду спортсменів, що тренують, переважно, якість витривалості, нами виявлена тенденція до лейкопенії.
| Показники крові | Підлога | Спортсмени [Петров Ю. А., 1980] М-211, Ж-70 | Не займаються спортом (за Ст. Ст. Соколову і В. А. Грибовій, 1972) М-425, Ж-375 |
| Еритроцити, x1012/л Гемоглобін, ммоль/л ШОЕ, мм/год Лейкоцити, x109/л Базофилоциты, % Эозинофилоциты, % Нейтрофилоциты: паличкоядерні, % сегментоядерние, % Лімфоцити, % Моноцити, % |
М Ж М Ж М Ж |
4,735±0,0223 4,245±0,0391 9,3±0,046 8,07±0,058 6,8±0,41 11,2±0,7 6,578± 0,0934 0,3±0,016 2,7±0,15 1,5±0,07 58,5±0,58 33,2±0,6 3,8±0,14 |
4,7±0,0175 4,179±0,147 9,24+0,026 7,94±0,029 6,0±0,21 10,0±0,3 6,487±0,058 0,5±0,008 3,0±0,075 3,5±0,11 58,0±0,31 28,5±0,3 6,0±0,1 |
