Смертність

Смертність - частота випадків смертей серед населення; визначається відношенням числа померлих на кожну 1000 населення (‰). Розрізняють загальну смертність і смертність дітей у віці до 1 року (див. Дитяча смертність). Слід розрізняти смертність і летальність (див.). Остання характеризує смертність серед хворих та обчислюється кількістю випадків смерті на 100 хворих.
Смертність населення протягом останніх десятиліть різко знизилася. Особливо різко знизилася смертність в Радянському Союзі (див. Союз Радянських Соціалістичних Республік). Так, у 1971 р. смертність населення в СРСР була дорівнює 8,2 на 1000 населення (у порівнянні зі смертністю в дореволюційній Росії знизилася більш ніж в 3,5 рази). Ще більш знизилася дитяча смертність. Рівні смертності різні в різних віках. Найбільш низька смертність відзначається у віці від 5 до 19 років, потім вона підвищується в кожній віковій групі. Найбільш високі показники смертності припадає на дітей у віці до 1 року і осіб у віці 70 років і старше. Показник смертності в поєднанні з показниками народжуваності (див.), захворюваності (див.) і фізичного розвитку (див.) характеризує стан здоров'я населення (див.).
Смертність населення знаходиться в залежності від захворюваності. Ще на початку 20 столітті основними причинами смертності були інфекційні захворювання. В даний час в СРСР і в усіх економічно розвинених країнах завдяки успіхам медичної науки і різкого поліпшення санітарного благоустрою, зростання культури населення інфекційні хвороби вже не відіграють істотної ролі в смертності населення. Основними причинами смертності в економічно розвинених країнах є хвороби серця, судин і злоякісні новоутворення. Подальше зниження смертності населення в СРСР залежить від зниження дитячої смертності і смертності від хронічних захворювань, у першу чергу від хвороб серця та судин і злоякісних новоутворень, які в значній мірі визначають смертність людей похилого віку.
Успіх боротьби за зниження смертності залежить від соціально-економічних умов, якості медичної допомоги населенню. В подальшому зниженні смертності населення поряд із зростанням добробуту і культури населення більшу роль повинні грати успіхи медичної науки, поліпшення діяльності органів охорони здоров'я. У боротьбі за зниження смертності поряд з лікарями величезну роль відіграє середній медперсонал. Особливо велика його роль у боротьбі з захворюваністю, дитячою смертністю і летальністю, зниження яких є значним резервом у подальшому зниженні смертності населення.