Деякі особливості хірургічного лікування

Наступною різновидом хвороб лікування може з'явитися надлишкова надбавка маси тіла, зумовлена застосуванням гормональних препаратів. На жаль, поки ми не володіємо тестами, що дозволяють передбачати цю особливість, тому необхідний динамічний контроль за масою тіла у процесі тривалої гормональної терапії. У разі необхідності потрібно замінити препарат, що застосовується, підібрати такий, який у даної пацієнтки не буде викликати анаболічну дії.
Гіпертрихоз і зниження тембру голосу під впливом застосування андрогенів повільно і не повністю піддаються регресу, а при тривалому застосуванні у деяких хворих носять безповоротний характер. Це ще один різновид хвороб лікування. Гіпертрихоз став спостерігатися і у жінок, що приймають тривалий час прогестини.
Тривала гормональна терапія, особливо синтетичними прогестинами, може негативно впливати на загальний стан жінок, що виражається в появі слабкості, швидкої стомлюваності, підвищення нервозності, депресії, плаксивості, головних болів, запаморочення, погіршення пам'яті, апетиту і т. д. У деяких пацієнток різко зменшується і навіть зовсім зникає лібідо, може оргазм. Андрогени в цьому відношенні іноді чинять протилежну дію - лібідо може посилюватися, часом досить різко. Несприятливий вплив гормональної терапії на загальний стан організму частіше спостерігається і більш виражено у хворих, які мають невротичний синдром з вегетативною лабільністю і іншими неврологічними порушеннями.
Не можна забувати і про негативний вплив тривалої консервативної терапії (переважно гормонального її компонента) на наявну у хворих на соматичну патологію. Тут же слід підкреслити, що в останні гоцы це спостерігається частіше і більш виражено. У першу чергу це стосується захворювань органів шлунково-кишкового тракту (хронічний холецистит, холецистохолангіт, холецистопанкреатит, жовчнокам'яна хвороба, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, ентероколіт та ін). Спостерігається загострення перерахованих захворювань, аж до перфорації стінки жовчного міхура при жовчнокам'яній хворобі, стінки шлунка і дванадцятипалої кишки (при наявності виразкової хвороби).
М. Bernardino, Th. Lawson (1976), узагальнивши інформацію про вплив оральних контрацептивів на товсту кишку, звернули увагу на появу абдомінальних больових кризів і кривавого проносу. Може спостерігатися виразки слизової оболонки товстої кишки, що автори кваліфікують як ішемічний коліт.
В останні роки встановлено збільшення частоти утворення каменів у жовчному міхурі під впливом естроген-гестагенних препаратів [Bourdais J. et al., 1979], які викликають зменшення секреції жовчі та вмісту хенодеоксихолевой кислоти, зменшення розчинності в жовчі холестерину. Певне значення мають вихідна патологія жовчного міхура (хронічний холецистит, дискінезія жовчного міхура) та міорелаксуючу дію гестагенів на мускулатури жовчного міхура і жовчних проток.
Прихований цукровий діабет під впливом прийому прогестинів може стати явним. Встановлено, що тривалий прийом синтетичних прогестинів призводить до гіперінсулінемії, що сприяє поступового виснаження компенсаторних можливостей інсулярного апарату підшлункової залози і може призвести до зниження продукції інсуліну, розвитку абсолютної інсулінової недостатності [Серебренникова К. Р., Михайленко Ст. Л., 1980].
У хворих з внутрішнім ендометріозом матки при наявності вираженої естрогенної стимуляції, гіперполіменореї і тривалого больового синдрому має місце підвищення функціональної активності щитовидної залози. Особливо це виражено у молодих пацієнток - до 30 років.
Розвиток лікування хвороб та інших несприятливих проявів у хворих ендометріозом в основному обумовлено тривалим застосуванням гормональних і антибактеріальних препаратів (головним чином антибіотиків). Тому представляється досить важливим вивчення питання про можливість (в розумних межах) обмеження їх застосування. Так, вже в даний час на ендокринну систему, наприклад з метою зменшення естрогенного та посилення прогестеронового впливу, можна впливати рефлексотерапією в самих різних різновидах і радоновими водами. Сказане відноситься і до усунення неврологічних наслідків ендометріозу, які зберігають клінічну активність багато років.
Включення в комплексну терапію методів впливу на імунну систему, УФО аутокрові, ГБО, ентеросорбентів, більш широке застосування радонових вод та інших факторів у поєднанні з підвищенням опірності організму і вчасно проведеним хірургічним втручанням дозволяє поліпшити результати і зменшити частоту розвитку хвороб лікування.
Результати комплексного лікування, крім зазначених вище факторів, що залежать від режиму праці та відпочинку, а також режиму харчування. Зловживання алкоголем і тим більше захоплення наркотиками різко погіршують результати лікування, а у ряду хворих (з порушенням функції печінки та психоневрологічними відхиленнями) проведення комплексного консервативного лікування стає неможливим; після операції значно зростають частота і тяжкість запально-септичних ускладнень і перитоніту.