До цієї групи відноситься міокардітіческій кардіосклероз і ревматичні ураження перикарда. За даними Р. П. Шульцева, такі ураження зустрічаються в 13 % раптових смертей спортсменів. Ці захворювання у спортсменів, так і взагалі у молодих людей, безсумнівно, зустрічаються частіше, ніж їх діагностують [Михайлов Р. А., 1972]. Кардіосклероз, тобто рубцеві зміни серцевого м'яза, зазвичай прийнято пов'язувати з порушенням коронарного кровообігу внаслідок атеросклерозу (атеросклеротичний кардіосклероз). Однак рубцеві зміни в міокарді можуть бути наслідком перенесеного міокардиту ревматичної етіології, а також внаслідок ускладнення ангіни, пневмонії, грипу та інших захворювань. Такий міокардит може закінчитися повним одужанням, так і рубцюванням з утворенням міокардитичного кардіосклерозу. Крім того, рубці в міокарді можуть бути результатом дистрофічного процесу внаслідок хронічного фізичного перенапруження, нерідко зустрічається у спортсменів - тоді виникає миодистрофический кардіосклероз. Для всіх таких осіб навіть не дуже інтенсивне фізичне навантаження може виявитися надмірним зі всіма витікаючими звідси наслідками.
Прикладом цього є наступний випадок.
Спортсменка Ж., 20 років, лижниця, майстер спорту. Була консультирована нами з приводу раптової короткочасної втрати свідомості в період перебування на зборі під Ленінградом. На ЕКГ у спокої та при навантаженні виявилися зміни, що свідчать про органічне ураження міокарда. Дані анамнезу, клінічного обстеження та зміни ЕКГ дозволили нам поставити діагноз міокардитичного кардіосклерозу і заборонити заняття спортом. На жаль, незважаючи на цю заборону, спортсменка продовжувала інтенсивно тренуватися і після однієї з напружених тренувань померла вночі у сні. На аутопсії діагноз міокардитичного кардіосклерозу підтвердився.
Істотне значення як одна з причин раптової смерті має гіпертонічна хвороба. За даними В. П. Хоменок (1974), у більшості молодих людей, загиблих раптово від гіпертонічної хвороби (інфаркт міокарда, крововилив у головний мозок і т. д.), до смерті самопочуття було відмінним, працездатність зберігалася навіть при виражених морфологічних змінах. У деяких визначалося тільки нестійке підвищення артеріального тиску.
Ці дані повністю підтверджують відстоюється нами точку зору про необхідність абсолютного здоров'я для занять спортом і підкреслюють клінічну значимість навіть одноразових, здавалося б «випадкових» підвищень артеріального тиску. Однією з причин раптової смерті спортсменів у цій групі є ранній атеросклероз коронарних судин та судин головного мозку. Описані раптові смерті спортсменів від інфаркту міокарда та інсульту. На розтинах спортсменів, померлих від випадкових причин, іноді виявляються склеротичні зміни коронарних артерій. Крім захворювань серцево-судинної системи, до першої групи причин слід віднести також смерті, спровоковані наявністю ОХИ. Мова йде про можливість виникнення гострого інтерстиціального міокардиту типу Абрамова-Фідлера і смерті від так званого бактеріального колапсу, що настають під час фізичного навантаження у осіб з ОХИ.
Раптові смерті від інтоксикацій, описані в зарубіжній літературі, також певною мірою відносяться до цієї групи причин раптової смерті. Мова йде про інтоксикації алкоголем і нікотином перед стартом або на дистанції. Слід сказати і про допінгів, знімають почуття втоми і вимикають захисні механізми, що призводить до смерті від виснаження внаслідок надмірного навантаження. Ми відносимо їх до першої групи причин тому, що це є наслідком недооцінки ступеня їх шкідливого впливу.
