Аденома передміхурової залози невеликих розмірів на ультразвукових сканах представлені однорідними эхосигналами. Аденома передміхурової залози великих розмірів більш чітко позначаються на сканограммах у зв'язку з тим, що окремі гіперпластичні вузли відмежовані один від одного лінійними эхосигналами. Таким чином, аденома передміхурової залози великих розмірів, що складається з безлічі гіперпластичних вузлів, проявляється неоднорідними эхосигналами у зв'язку з особливостями її гістологічної будови. При значній проліферації строми залозиста тканина поділяється великою кількістю строми і колагенових волокон, що відображається на эхограммах у вигляді яскравих лінійних сигналів і інтенсивних світлових плям. Якщо ж тканини аденоми переважає залозиста проліферація, эхографическая структура характеризується численними осередками зниженої ехогенності у вигляді затемнень правильної форми на тлі більш інтенсивних ехосигналів від строми.
У зв'язку з неоднорідністю эхографической картини при деяких типах аденоми передміхурової залози і необхідність диференціації від патологічних процесів в передміхуровій залозі іншого генезу в останні роки значна увага приділяється аналізу «внутрішніх» ехосигналів. Внутрішні ехосигнали на відміну від ехосигнали від капсули передміхурової залози відображають акустичні властивості морфологічних структур паренхіми залози як в нормі, так і при розвитку патологічного процесу. Внутрішні ехосигнали класифікуються на три акустичні групи - солідні, кістозні та змішані, які можуть мати локальний або дифузний характер, чіткі і невиразні контури, можуть бути безладно розкиданими чи правильно розташованими.
У відповідності з локалізацією патологічного процесу в залозі сигнали відбиваються від її внутрішніх і зовнішніх відділів, аденоматозних і ракових вузлів, каменів і кальцифікатів. Акустичні властивості внутрішнього відділу передміхурової залози представлені эхосигналами солідного або змішаного типу. В нормі вони розташовуються на поперечних сканах по середній лінії, що відповідає положенню лобкового симфізу. Основною їх відмінністю є відсутність варіабельності форми і контурів на різних рівнях отриманих сканів, де осередки представлені невеликими эхосигналами правильної і неправильної форми з чіткими або нечіткими кордонами. На противагу цьому солідні ехосигнали, відбиті від внутрішнього відділу передміхурової залози при розвитку в ній аденоми передміхурової залози, значно збільшені в розмірі, мають круглу або овальну форму з чіткими кордонами. При аденомі передміхурової залози ехосигнали солідного типу розташовуються на поперечних сканах поблизу підстави залози і зменшуються на наступних сканах, вироблених на рівні верхівки залози. Трансректальна ехографія дозволяє детально візуалізувати ехосигнали від внутрішнього відділу передміхурової залози при аденомі передміхурової залози у 83%, від нормальної залози - у 69 %, при хронічному простатиті - в 50 % і раку передміхурової залози - у 8 %. Аденоматозні вузли характеризуються невеликими солідними эхосигналами круглої або овальної форми від внутрішніх відділів передміхурової залози. Ехосигнали дифузного, кістозного і змішаного типу характерні в основному для раку передміхурової залози та хронічного простатиту і рідко зустрічаються при аденомі передміхурової залози. Таким чином, трансректальна ехографія, проведена з приставкою за сірою шкалою, дає можливість детально аналізувати внутрішню ехографічну структуру передміхурової залози і провести диференціальний діагноз аденоми й раку передміхурової залози і ряду обструктивних захворювань в області шийки сечового міхура (нейрогенний сечовий міхур, контрактура шийки сечового міхура). Нерідко цим хворим встановлюється неправильний діагноз аденоми передміхурової залози на підставі збільшення передміхурової залози за даними пальцевого ректального дослідження, тоді як на ультразвукових сканах ознаки аденоми передміхурової залози відсутні.
При оцінці эхографической картини звертається увага на ехогенність тканини, блиск і щільність одержуваних від неї ехосигналів. По ступеня ехогенності в залозі розрізняють гіпер-, гіпоехогенні зони і ділянки змішаної ехогенності.
