Істотне місце в цій групі причин займають шкідливі звички (куріння і алкоголь), а також дисимуляція. Навряд чи є необхідність у цій книзі доводити шкідливий вплив алкоголю і нікотину. Це досить добре відомо. Однак для спортсмена це має особливе значення. В зарубіжній спортивно-медичній літературі можна знайти описи випадків раптової смерті спортсменів на марафонській дистанції після випитого на дистанції коньяку або виникнення гострого інфаркту міокарда при спринтерському бігу після інтенсивного куріння перед стартом.
Що ж стосується диссимуляции, тобто приховування скарг, захворювань і т. д., то це повністю дезорієнтує лікаря при оцінці стану здоров'я спортсмена і не тільки позбавляє можливості правильно організувати тренувальний процес, але і є причиною розвитку різних захворювань.
До цієї ж групи відноситься і поєднання інтенсивного тренування з напруженою роботою або навчанням, зокрема з екзаменаційною сесією в студентів, що істотно відбивається на стані нервової системи спортсмена. Не слід розглядати спортивну тренування або змагання під час сесії як активний відпочинок, як це інколи робиться. Не треба забувати, що інтенсивна розумова робота вимагає величезного напруження всього організму, всіх його систем і органів. Добре відомо, наприклад, що шахіст при напруженій партії в шахи втрачає в масі кілька кілограмів. Крім того, аналогія інтенсивної спортивного тренування з активним відпочинком не витримує критики. Негативний вплив такого поєднання, що викликає стан перетренованості, тобто неврозу, можна ілюструвати наступними прикладами. Студентка Д., 21 року, II розряд зі спортивної гімнастики.- Під час екзаменаційної сесії інтенсивно тренувалася. У результаті настало стан важкої депресії, амнезія. Стан був настільки гострим, що потрібна була госпіталізація. У лікарні перебувала 1,5 міс і виписано з діагнозом «реактивний невроз».
Студент, 22 років, II розряд з легкої атлетики. В період весняної екзаменаційної сесії часто і багато тренувався, брав участь у змаганнях. В результаті розвинулося невротичний стан, що вимагало тривалого лікування.
В основі дій тренера, можуть сприяти виникненню захворювань, лежать неправильна організація і методика тренування і навчання, що створюють умови для виникнення перевантаження організму. До них належать порушення принципів дидактики, тобто послідовності та доступності вправ, неправильне планування тренувань, коли динаміка наростання фізичного навантаження випереджає рівень зростання функціонального стану; відсутність поступовості після будь-яких перерв у тренуванні; нехтування загальною фізичною підготовкою; одноманітність навантаження; неправильне поєднання роботи і відпочинку; раннє початок тренувань після хвороби і т. д. Найбільш істотним при цьому є відсутність або недостатня індивідуалізація навантажень, що створює умови для перевантаження організму спортсмена.
На цьому питанні слід зупинитися докладніше. Справа в тому, що у спортсменів при великому фізичному та емоційному навантаженні, а особливо при перевантаженні, можуть виникати стану стомлення, перевтоми та перенапруження. Стомлення являє собою фізіологічну реакцію на навантаження і проходить після певного періоду відпочинку. Перевтома - це крайня ступінь стомлення, особливий стан, який виникає після великої і тривалої навантаження, як одноразово, так і тривало застосовується. Воно характеризується загальною втомою, млявістю, відчуттям необхідності відпочинку і т. п. Функціональні проби при перевтомі - незадовільні, так як функціональний стан погіршується, однак у різних органах і системах ступінь зниження функціонального стану може бути різної. При перевтомі знижуються також і імунобіологічні властивості організму, що робить такого спортсмена більш схильним до впливу негативних факторів зовнішнього середовища і, зокрема інфекції. Слід мати на увазі, що у спортсменок перевтома може бути причиною порушення нормального перебігу оваріально-менструального циклу. Такі порушення зустрічаються досить часто (у середньому в 11-12% випадків).
