Наш досвід застосування антикоагулянтів і фібринолітичних препаратів при лікуванні гострих і повторних тромбозів (ретромбозов) в період лікування хворих варикозними, посттромбофлебитическими виразками показує, що фібринолізин-гепариновая суміш надає тромболітичну дію лише в першу добу від початку тромбозу. У наступні дні проявляється тільки антикоагулянтну дію гепарину, яке спрямоване на попередження подальшого тромбоутворення. Однак поліпшення загального стану хворих через 3-4 дні від початку тромбозу (зменшення болів, набряків) може пояснюватися також розвитком колатеральних шляхів венозного відтоку, а не удаваним лікувальним ефектом фібринолізин-гепаринова суміші, що застосовується в ці дні.
Хорошу лікувальну дію на зменшення болів і набряків при лікуванні хворих з набряково-больові, набряково-варикозними і набряково-варикозно-виразковими формами ПТФС надає внутрішньовенне введення гемодезу або по 400 мл реополіглюкіну через 2-3 дні (курс лікування
5 вливань) в комплексі з іншими способами консервативного лікування. Антикоагулянти непрямої дії (фенілін, пелентан, дикумарин) ми призначаємо разом з нікотиновою кислотою (0,1 г 3 рази в день) до зниження протромбінового індексу не нижче 40%.
З метою вибору антибіотиків для лікування хворих з трофічними виразками ми визначали чутливість до них мікробів не тільки із зіву і виразок, але для порівняльної оцінки-з гнійних ран. Для цього у хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні з приводу різних гнійних процесів, одночасно брали мазки з виразок і ран і визначали чутливість мікробів до пеніциліну, стрептоміцину, левоміцетину, террамицину, мономицину, еритроміцину, неоміцину, тетрацикліну методом паперових дисків згідно інструкції, затвердженої Міністерством охорони здоров'я СРСР від 12 серпня 1963 р. В высеянной мікрофлорі у 82% випадків переважав стафілокок. Результати досліджень представлені в таблицях 9 та 10.
Таблиця 9. Чутливість мікрофлори до антибіотиків в залежності від характеру нагноительного процесу
| Антибіотики | Чутливість мікрофлори зіву % | Чутливість мікрофлори ран у % | Різниця в % |
| Неоміцин Мономіцин Еритроміцин Левоміцетин Тераміцин Тетрациклін Стрептоміцин Пеніцилін |
78.0 70,6 40,8 32,4 25,3 25.1 24.2 19.3 |
79.1 71,8 42.2 34.6 28,1 27.6 27.3 23,1 |
1.1 1.2 1.4 2,2 2,8 2.5 3,1 3,8 |
З таблиць 9 і 10 видно, що мікрофлора гнійних виразок на 18,1% чутливіші до антибіотиків, ніж мікрофлора зіву. Більше чутлива вона до неоміцину, мономицину, еритроміцину та менше до тетрацикліну, стрептоміцину та пеніциліну. Наші спостереження показують, що при виборі антибіотиків не можна орієнтуватися тільки на мікрофлору зіву, а слід враховувати також чутливість мікрофлори ранового вмісту, незалежно від стадії захворювання. Враховуючи велику чутливість мікрофлори ран, ніж зіву, ми вважаємо, що при відсутності достатнього вибору антибіотиків в лікарні можна застосовувати їх і до стійким формам мікрофлори зіву, але у великих дозах. Одночасно з метою профілактики кишкового дисбактеріозу слід призначати ністатин, вітамін С, а також комплекс вітаміну Ст.
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10