При з'ясуванні деяких сторін механізму різного впливу жирів на систему згортання крові особливу увагу, мабуть, слід приділяти їх жирно-кислотного складу. Так, ряд дослідників відзначають, що підвищення згортання крові під впливом тваринних жирів пов'язано з переважним вмістом в них насичених жирних: кислот. Останні найбільш активні в початкових стадіях процесу згортання крові за рахунок контактної активації фактора Хагемана, що, треба думати, і слід пояснити виявлене в наших дослідженнях підвищення загальної коагулирующей активності за рахунок зниження тривалості згортання крові, збільшення толерантності плазми до гепарину та інших показників.
Не менш істотне значення у процесах згортання крові має здатність ненасичених жирних кислот підвищувати обмін жирів.
В останні роки аналогічну точку зору поділяв А. А. Покровський (1974). Він встановив, що при розбалансування жирно-кислотного спектру їжі за рахунок недостатнього вмісту в ній полісної при надлишку неприродних трансізомерів (при гідруванні жиру) суттєво змінюються структура і функціональні властивості клітинних мембран, що веде до порушення процесів жирового обміну. У зв'язку з цим, очевидно, що вміст поліненасичених жирних кислот у різних жирах частково може служити критерієм оцінки їх коагулирующей активності. З цієї точки зору стають зрозумілими отримані нами дані про різний вплив жирів на ліпідний обмін і систему гемокоагуляції.
Проте викладені міркування не пояснюють повною мірою весь складний механізм зв'язку ліпідів з системою гемокоагуляції.
В цілому встановлена нами значущість кількісних і якісних особливостей складу харчового раціону визначається тим, що надійність системи регуляції обміну і функцій знижується в міру старіння. Як ми вже вказували, якщо в умовах відносного спокою при старінні зберігається гомеостатичний рівень ряду показників обміну і функцій в організмі, то при різних навантаженнях виявляються суттєві вікові зміни, що служить проявом зниження потенційних можливостей обміну і функцій старіючого організму. Це положення повною мірою відноситься і до впливу фактора харчування. Цілеспрямоване збільшення або зменшення змісту в раціоні окремих харчових інгредієнтів, що не роблять істотного впливу на процеси обміну в молодому віці, можуть значно впливати на систему регуляції в старості. Саме це робить обгрунтованою необхідність суворої наукової розробки найбільш ефективних раціонів харчування в літньому віці.
Отримані дані свідчать про те, що зміною складу харчових раціонів можна зробити певний позитивний вплив на ряд важливих показників обміну і функцій організму при старінні.
