Хвора Ст. Ст., 1 рік і 8 міс., іст. бол. № 298, надійшла вперше у відділення в період загострення генералізованої істинної екземи. Хвора з тритижневого віку, з трьох місяців спостерігається поширення шкірного процесу по всьому тілу. На тлі призначеного лікування наступила ремісія екземи, що дозволило провести аллергообследование з різними алергенами (лист КАО 3.2). З листа видно, що виявлена харчова полісенсібілізація з підтвердженням етіологічної значущості в розвитку екземи яєчного білка коров'ячого молока, цукру, яблук, моркви, апельсина, картоплі. Це підтверджено позитивним результатом КСП, РДТК, РЛЛ, ЭПОТ. З іншими алергенами - домашній пил, перо подушки, епідермальними, пилковими і бактеріальними - отриманий негативний результат КСП і РЛЛ, що вказує на відсутність до них сенсибілізації. Дитина виписаний в ремісії з рекомендацією дотримуватися підібрану дієту протягом 3-4 місяців. Однак батьки через місяць ввели в раціон дитини виключені продукти, що призвело до рецидиву екзематозного процесу.
Повторно звернулися у віці дитини 7 років з скаргами на часті напади ядухи, кашель, постійні шкірні висипання, свербіж. Знаходиться на диспансерному обліку з приводу бронхіальної астми та нейродерміту. При повторному алергологічному обстеженні (лист КАО 3.3) знову виявлена харчова сенсибілізація із збільшенням спектру алергенів, причому багато з них були причиною не тільки нейродерміту, але і бронхіальної астми (білок, молоко, цукор, пшеничне борошно), що підтверджено позитивним результатом оральних провокаційних проб. Крім харчової, виявлена також сенсибілізація до домашнього пилу, перу подушки, вовни вівці і кролика, до пилку жита, тимофіївки і райграсу. Причому побутові алергени виявилися, поряд з харчовими, етіологічним фактором бронхіальної астми, що підтверджено позитивним ПНТ, до решти сенсибілізація була субклінічній. Дівчинці знову підібрана індивідуальна дієта, проведена специфічна імунотерапія сумішшю домашнього пилу і пера. На цей раз дієта дотримувалася. Зберігалася, стійка ремісія нейродерміту і бронхіальної астми. При повторному аллергообследовании через рік спостерігалося зниження інтенсивності КСП, РДТК, РЛЛ і провокаційних тестів на багато харчові алергени, домашній пил і перо. Шкірні проби з епідермальними і пилковими алергенами стали в частині випадків негативними.
З цього прикладу видно, що у дитини з екземою харчової полівалентною етіології внаслідок продовження вживання алергенних продуктів спостерігалися трансформація екземи в нейродерміт, зростання харчової полисенсибилизации і нашарування ще трьох видів сенсибілізації - побутової, епідермальної і пилкової з залученням в патологічний процес бронхолегеневої системи і формуванням бронхіальної астми з полівалентною етіологією (харчовий та побутовий). Подальше специфічне лікування хворий методом індивідуальної дієтотерапії та імунотерапії сумішшю домашнього пилу і пера зумовило зниження гіперчутливості до етіологічно значущих харчових і побутових алергенів і майже повне згасання субклінічній епідермальної та пилкової сенсибілізації.
Таким чином, розвиток алергічних захворювань у дітей характеризується певною етапністю, яка відображає вікові закономірності формування структури сенсибілізації. Первинним клінічним проявом харчової алергії є екзема - основне і нерідко єдине захворювання у дітей грудного і раннього віку. В подальшому екзема трансформується в нейродерміт, який стає після трирічного віку провідним алергічним захворюванням у загальній структурі алергозів. Інші алергічні захворювання - бронхіальна астма, строфулюс, кропив'янка, риніт і поліноз розвиваються зазвичай з другого - третього року життя і в більш старшому віці, нерідко на фоні атопічного дерматиту, досягають максимуму поширеності до чотирьох - шести років і зберігаються в наступні вікові періоди майже на одному рівні. Це свідчить про те, що формування алергічних захворювань у дітей, як і основних видів сенсибілізації, завершується переважно до 4-6 років життя, а зі збільшенням віку хворих спостерігається прогресивне зростання полиаллергии (рис 3.8). З малюнка видно, що у дітей першого року життя переважає моноаллергия, тобто одне алергічне захворювання (84%), після року збільшується частота поєднаних алергозів (PI-II<0,001; PII-V<0,05). Це свідчить про прогресування з віком алергічної реактивності, втягнення в патологічний процес нових органів і систем, що зумовлює поліморфізм клінічних проявів і збільшення комбінованих форм, сприяє наростанню полиэтиологичности захворювань.
Виходячи з цього слід зробити висновок, що лікування та профілактика алергічних захворювань у дітей найбільш ефективні в перші три роки життя. І основну увагу слід приділяти адекватного лікування харчової алергії, що може попередити формування полисенсибилизации і полиаллергии. Запорукою успішного лікування є своєчасне визначення етіології алергічних захворювань та проведення відповідної специфічної гіпосенсибілізуючої терапії.
