Бета-терапія

Бета-терапія - метод променевої терапії електронів (бета-частинок), що виділяється при бета-розпаді радіоактивних ізотопів.
При аплікаційної бета-терапії до уражених ділянок поверхні тіла прикладають аплікатори, на яких рівномірно розподілені радіоактивні ізотопи фосфору32), талія (Tl204) і ін. Застосовують аплікаційну бета-терапію для лікування капілярних ангіом, при деяких хронічних запальних захворюваннях очей, лейкоплакії слизової оболонки. Інші методи бета-терапії застосовують при злоякісних пухлинах.
Внутрішньотканинну бета-терапію здійснюють, вводячи в тканини, що підлягають опроміненню, колоїдні радіоактивні розчини золота (Au188), ітрію (Y90), срібла (Ag111) або штифти довжиною 3-4 мм з ізотопом Au198 або Y90.
При внутрішньопорожнинної бета-терапії колоїдні розчини Au198 вводять у плевральну або черевну порожнину після операцій з приводу раку легенів, яєчників, шлунка, кишечника, для впливу на пухлинну микродиссеминацию по очеревині, при асцитах та плевритах, обумовлених метастазами раку, а також при раку сечового міхура.
При захворюваннях щитовидної залози призначають всередину препарати йоду - J131, а при захворюваннях кровотворних органів - фосфору - Р32.
См. також Бета-випромінювання, Ізотопи (радіоактивні), Променева терапія, Радіоактивні препарати.

Бета-терапія - один з методів променевої терапії. Лікувальний ефект бета-терапії заснований на біологічному дії бета-частинок, поглинених у патологічно змінених тканинах. В якості джерел випромінювання використовуються різні радіоактивні ізотопи (див.), розпад яких супроводжується випроміненням бета-частинок. Залежно від способу підведення джерел випромінювання до патологічного вогнища розрізняють внутрішньотканинну, внутрішньо та аплікаційну бета-терапію.
Внутрішньотканинною бета-терапія здійснюється шляхом інфільтрації уражених тканин колоїдними розчинами радіоактивних ізотопів або імплантації в тканини радіоактивних гранул, кетгутових ниток, імпрегнованих хімічними сполуками бета-випромінюючих ізотопів, тощо (див. Радіоактивні препарати). Метод показаний при радиорезистентных формах пухлин. Рівномірний розподіл радіоактивних сполук в тканині пухлини утруднене, тому є небезпека негомогенного опромінення пухлини. Для виготовлення радіоактивних препаратів використовують короткоіснуючі радіоактивні ізотопи з бета-випромінюванням високої енергії (1 Мев і більше). Завдяки великий проникаючої здатності високоенергетичних частинок бета-випромінення його негомогенність опромінення пухлини може бути частково вирішена. Для бета-терапії використовують Au198, Р32, Ag111, Y90 та ін.
Внутрішньопорожнинна бета-терапія здійснюється шляхом введення колоїдних розчинів радіоактивних ізотопів в порожнині тіла хворого. Найбільшого поширення цей метод лікування отримав при первинному або вторинному пухлинному ураженні плеври або очеревини, що супроводжується выпотами. Зазвичай після видалення з порожнини вільної рідини вводять колоїдні розчини активністю 80-100 мкюрі для Au198 або Y90 і 15-25 мкюрі для Р32, попередньо розведені у 100 мл фізіологічного розчину. Рівномірність розподілу ізотопу в порожнинах вивчається за допомогою ауторадиографии (див.) або сканування (див.).
Аплікаційна бета-терапія проводиться шляхом прикладання до уражених ділянок поверхні тіла аплікаторів. Використовують аплікатори, виготовлені з Пластичних мас, на поверхні яких рівномірно розподілені радіоактивні ізотопи, міцно пов'язані з основою аплікатора. Для аплікаторів застосовують радіоактивні ізотопи з тривалими періодами напіврозпаду b високою енергією бета-частинок (Р32, Sr90 - Y90 і ін.). Лікування проводять фракційно, за 1-2 год. в добу. Аплікаційна бета-терапія показана при екземах, нейродермітах, захворюваннях очей, лейкоплакиях слизової оболонки, капілярних гемангіомах та ін. Її застосовують також при грибкових ураженнях шкіри. Лікувальні дози залежать від природи захворювання. См. також Променева терапія.