Відкритими є переломи, що сполучаються із зовнішнім середовищем через рану м'яких тканин.
Закриті переломи довгих трубчастих кісток можуть бути оцінені як небезпечні для життя тільки в тих випадках, коли вони супроводжуються загрозливими для життя станами. У всіх інших випадках ступінь тяжкості цих ушкоджень оцінюється по результату;
з) «переломи кісток таза, які супроводжуються шоком тяжкого ступеня або масивною крововтратою або розривом перетинчастої частини уретри».
Тут мова йде як про відкритих, так і закритих переломах, якщо вони супроводжуються важким шоком або масивною крововтратою;
т) «ушкодження, що спричинило за собою шок тяжкого ступеня або масивну крововтрату, викликала колапс; клінічно виражену жирову чи газову емболію; травматичний токсикоз з явищами гострої ниркової недостатності».
Шок III і IV ступенів слід розцінювати як важкий. Шок, крововтрата, загрозливих для життя, повинні бути підтверджені клінічними проявами та результатами лабораторних та інших досліджень;
в) «ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, пахвової, плечової, клубової, стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен.
Примітка. Ушкодження інших периферичних судин (голови, обличчя, шиї, передпліччя, кисті, гомілки, стопи) кваліфікуються у кожному випадку залежно від викликаної ними конкретної небезпеки для життя, наприклад масивної крововтрати; об'єктивно встановленого шоку тяжкого ступеня»;
ф) «термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження, що перевищує 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла, опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, які супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів з явищами набряку і звуженням голосової щілини».
Опіки дихальних шляхів слід відносити до небезпечних для життя у тих випадках, коли в результаті набряку слизової і звуження голосової щілини розвинулися явища глибокої гіпоксії, що загрожують життю;
х) «опіки хімічними сполуками (концентрованими кислотами, їдкими лугами, різними прижигающими речовинами, що викликали, крім місцевого, загальнотоксичну дію, загрозливе життя»;
ц) «здавлення органів шиї та інші види механічної асфіксії, які супроводжуються вираженим комплексом загрозливих життю явищ (розлад мозкового кровообігу, втрата свідомості, амнезія та ін), якщо це встановлено об'єктивними даними».
Як небезпечні для життя оцінюються не сам факт здавлення органів шиї або іншого виду механічної асфіксії (утоплення, здавлення грудної клітки і живота), а настали внаслідок цього наслідки, що виражаються у загрозливих для життя явищ, обумовлених зрештою глибокої гіпоксією головного мозку.
Взагалі ж до загрозливим життя станів, які можуть бути викликані тілесними ушкодженнями, слід віднести: кому; шок III і IV ступенів; виражений синдром розлади регіонарного і органного кровообігу; синдром гостро розвинулась гормональної дисфункції (гостра недостатність надниркових залоз, гостра недостатність гіпофіза, гострий панкреонекроз); синдром недостатності дихання, що виражається в глибокої гіпоксії, синдром недостатності кровообігу (гостра серцева недостатність, гостра судинна недостатність); синдром недостатності печінки і нирок; гнійно-септичні стани як етап клінічного перебігу травматичної хвороби. Зазначені стани можуть спостерігатися як ізольовано, так і в поєднанні.
