Що стосується віку повторнородящих, то він особливого значення не має. З 35 повторнородящих II групи краніотомія найчастіше (у 23 жінок) спостерігалася у віці 31-40 років, тобто якраз у породіль тієї групи, де зазвичай найбільш часто відбуваються повторні пологи.
Вважаємо за доцільне ще раз звернути увагу лікарів на своєчасну оцінку розмірів тазу при першому відвідуванні вагітною жіночої консультації, так як виявлення вузького тазу могло б допомогти лікарю виробити певну тактику. При цьому більшого значення безумовно відводиться розмірами істинної кон'югати, які обчислюють за виміряним зовнішньої і діагональної конъюгатам. У 131 вагітної II групи були виміряні тільки зовнішні розміри тазу. Так, зовнішня кон'югата 17 см визначена була у 3 жінок, а зовнішня кон'югата-18 см - у 16 жінок. В жіночій консультації на ці дані, які вказують на певне звуження тазу, не звернули належної уваги (відсутня завчасна госпіталізація). Це призвело в подальшому до неспівмірність тазу і голівки, що вимагало кесаревого розтину. У спостережуваних нами породіль пологи ускладнилися багатьма моментами, що призвели до смерті плоду і необхідності краніотомії.
Просторова невідповідність між розмірами тазу і голівки, тобто клінічно вузький таз, в останні десятиліття вже не є домінуючим показанням до краніотомії, як це було раніше. Однак і в даний час клінічно вузький таз досить часто зустрічається в акушерській практиці. Він може бути як при анатомічному звуження розмірів тазу, так і при нормальних розмірах таза, великому плоді або при неправильних (розгинальних) передлежання або вставляння голівки.
Профілактика краніотомії при функціонально вузькому тазі перш за все буде зводитися до своєчасної оцінки невідповідності розмірів тазу та голівки плода і вибору раціонального розродження в кожному конкретному випадку в залежності від акушерської ситуації. В даний час діагностика функціонально вузького тазу значно полегшується, якщо вагітна за 2 тижні госпіталізується в пологовий будинок. Така завчасна госпіталізація важлива ще й тому, що вона може запобігти ряд ускладнень (несвоєчасне вилиття навколоплідних вод з випаданням дрібних частин плода; слабкість пологових сил; ендометрит в пологах; внутрішньоутробна асфіксія і внутрішньочерепна травма плода; розрив матки та ін).
В пологовому будинку при виявленні ознак невідповідності розмірів тазу та голівки показано кесарів розтин. Його слід проводити і у породіль, у яких поєднується клінічно (функціонально) вузький таз зі стійкою слабкістю пологової діяльності.
Показання до кесаревого розтину нерідко виникають при анатомічному звуження тазу і великому плоді у літніх первородящих, при поєднанні вузького тазу і неправильне передлежання і вставляння голівки, при наявності рубця на матці, а також у тих жінок, у яких в анамнезі були мертвонародження внаслідок вузького тазу.
В останні десятиліття особливе місце в акушерській практиці займають аномалії пологової діяльності. У II групі спостережень вони стали основним показанням до краніотомії. Слабкість пологових сил породжує, як правило, затяжні пологи. Якщо допускається тривале очікування самостійних пологів, то це буває пов'язане з небезпекою як для матері (інфекція та ін), так і для плода (гіпоксія, внутрішньоутробна загибель плода). Така акушерська ситуація і породжує застосування краніотомії. Більшість авторів вважають, що при затяжних пологах, викликані слабкістю родових сил, при наявності мертвого плоду і інфекції в родових шляхах матері і необхідних умов неприпустимо зволікати час для застосування краніотомії, так як в таких випадках результат для матері стає гірше.
