Профілактика в СРСР - система комплексних державних, громадських та медичних заходів, що мають метою попередження виникнення та розповсюдження захворювань і всемірне зміцнення здоров'я населення.
Програма Партії, прийнята на VIII з'їзді в 1919 р., встановлює профілактичний напрямок радянської охорони здоров'я. «В основі своєї діяльності в галузі охорони здоров'я,- йдеться в Програмі,- партія вважає насамперед проведення широких оздоровчих і санітарних заходів, що мають метою попередження захворювань».
В СРСР турбота про здоров'я населення, профілактика захворювань є загальнодержавним завданням, у здійсненні якої беруть участь всі ланки державної системи і громадські організації.
У Програмі КПРС, прийнятій на XXII з'їзді партії, записано: «Соціалістична держава - єдина держава, яка бере на себе турботу про охорону і постійне поліпшення здоров'я всього населення. Це забезпечується системою соціально-економічних і медичних заходів».
Профілактичний напрямок охорони здоров'я радянського забезпечується соціально-економічними заходами держави і специфічною діяльністю органів і установ охорони здоров'я.
«Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я» закріплюють такі принципи організації охорони здоров'я в СРСР, мають вирішальне значення для профілактики захворювань: «Охорона здоров'я населення в СРСР забезпечується системою соціально-економічних і медико-санітарних заходів та здійснюється шляхом:
1) проведення широких оздоровчих і профілактичних заходів, особливою турботою про охорону здоров'я підростаючого покоління;
2) створення на виробництві та в побуті належних санітарно-гігієнічних умов, усунення причин виробничого травматизму, професійних хвороб, а також інших чинників, що негативно впливають на здоров'я;
3) проведення заходів щодо оздоровлення зовнішнього середовища, забезпечення санітарної охорони водойм, грунту і атмосферного повітря;
4) планового розвитку мережі закладів охорони здоров'я і підприємств медичної промисловості;
5) безоплатного задоволення потреб населення у всіх видах медичної допомоги, підвищення якості та культури медичної допомоги, поступового розширення диспансерного спостереження, розвитку спеціалізованої медичної допомоги;
6) безплатного надання лікувальних і діагностичних засобів при стаціонарному лікуванні з поступовим розширенням безкоштовного або на пільгових умовах надання лікувальних засобів і при інших видах медичної допомоги;
7) розширення мережі санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз та інших закладів для лікування та відпочинку трудящих;
8) фізичного та гігієнічного виховання громадян, розвитку масової фізичної культури і спорту;
9) розвитку науки, планового здійснення наукових досліджень, підготовки наукових кадрів і висококваліфікованих фахівців у галузі охорони здоров'я;
10) використання в діяльності закладів охорони здоров'я досягнень науки, техніки і медичної практики, оснащення цих закладів новітньою апаратурою;
11) розвитку науково-гігієнічних основ харчування населення;
12) широкої участі громадських організацій і колективів трудящих в охороні здоров'я населення».
