Більшість монографій і посібників з фізіології праці в основному присвячені вивченню м'язової системи (3. М. Золіна, 1967; Ст. Ст. Розенблат, 1975; Р. Леман, 1967; Ж. Шеррер, 1973, і ін). Для досліджень підбирають групи м'язів, пов'язаних з виконанням відповідного комплексу трудових операцій.
Трудова діяльність людини забезпечується напругою вегетативних функцій, тому для характеристики працездатності вивчають функції кровообігу і дихання. У фізіології праці зазвичай досліджують параметри, найбільш тісно пов'язані з конкретною функцією, оскільки дослідження, як правило, проводяться у виробничих умовах і час дослідів обмежена. Для вивчення цих функцій користуються як найпростішими методами, так і складними, з допомогою яких можна визначити такі характеристики, як автоматизм, збудливість і провідність серця, стан судинної і дихальної систем та ін
В останні роки все більше застосовується телеметрична апаратура. Створюються комплексні прилади, з допомогою яких вдається простежити, як здійснюються дві і більше функцій, і вивчити їх взаємний вплив. Кілька вегетативних функцій вивчають паралельно з вищої нервової діяльністю або роботою м'язової системи.
Дані літератури про вплив роботи на окремі показники функцій серцево-судинної системи часом суперечливі. Якщо при фізичній праці реактивність цієї системи змінюється паралельно напруженості і часу роботи, то при розумовому працю ряд дослідників не виявили суттєвих змін цих показників (М. М. Карімова, В. М. Волкова, 1967; А. Н. Ратушна, 1971, і ін). Інші автори (Е. В. Подоба, 1962; 1969; О. Ф. Максимова, 1971; А. О. Навакатикян та ін, 1973) при напруженої розумової діяльності і працю з великим нервовим напруженням і емоційною настроєністю відзначали у досліджуваних почастішання пульсу і підвищення кров'яного тиску.
Після розумової роботи описаний і інший характер реакції: максимальний артеріальний тиск знижується, а мінімальне майже не змінюється, пульсовий тиск зменшується, продовжуючи знижуватись після розумової роботи у відновлювальному періоді.
Існує думка, що пульс і артеріальний тиск змінюються в залежності від тривалості розумової роботи. При короткочасній роботі частота пульсу збільшується, а при більш тривалій - зменшується (А. В. Киколов, 1967; Ст. Ст. Крижановська, 1972).
На ЕКГ при фізичному навантаженні виявляються явні зрушення деяких показників, тоді як при розумовому навантаженні - тільки деяка тенденція до зміни окремих показників, яку можна розцінити як чітку закономірність. Однак при напруженій розумовій праці зі стресовими ситуаціями відзначаються значні зрушення показників ЕКГ.
Зміна функціональних показників серцево-судинної системи, що виникає у зв'язку з працею, посилюється впливом, пов'язаним з віком. При старінні організму в серці можуть створюватися умови, що сприяють виникненню ряду порушень ритмічної діяльності. Ритм серцевих скорочень дещо сповільнюється і розвивається «ригідність» серцевого ритму. Ці вікові особливості більш виразно проявляються при різних навантаженнях. Уповільнення ритму скорочень серця в цих віках пов'язано в основному зі зниженням лабільності синусового вузла, а його відсталість - з ослабленням впливу екстракардіальних нервів на серце. За даними В. о. Фролькіса (1975), одна і та ж частота серцевих скорочень у різні вікові періоди може визначатися неоднаковим співвідношенням лабільності синусового вузла та регуляторних впливів. В цих віках послаблюються нервові впливу на серце, тому погіршується провідність, в окремих ділянках міокарда з'являються вогнища порушеного метаболізму та інші вікові зміни.
