Поруч авторів відзначено поліпшення інтелектуальних функцій зі збільшенням віку до 50 років (Wechsler, 1944; Pacaud, 1958). Піки деяких функцій (наприклад, лексичних) досягають максимуму в 40 років. Інші функції, пов'язані з моторикою, знижуються після 30 років. Як показало дослідження залежності інтелектуальних функцій від словесного і моторного навчання, словесне набуває більш ефективний характер у міру індивідуального розвитку і може застосовуватися в більш пізні періоди зрілості, що, очевидно, пов'язано з збереженням другої сигнальної системи, тоді як моторне вельми успішно в дитинстві і в ранні періоди зрілості.
Наші дані говорять про чіткої залежності інтелектуальної діяльності не тільки від віку, але і від ряду сприйняття інформації. Для з'ясування залежності розумової роботи від функціональних особливостей сприймаючої аналізатора арифметичні приклади ставили усно та за допомогою таблиць. Як по тривалості, так і за якістю виконання, найбільш високі показники відмічені у двох самих молодших групах (20-29 та 30-39 років), за ними слідувала група чоловіків старше 60 років і жінкам старше 50 років, а потім вже група 40-49 та 50-59-річних).
У всіх вікових групах незалежно від моменту дослідження завдання вирішувалися значно правильніше і вдвічі швидше при зоровому сприйнятті, ніж при сприйнятті на слух. При дослідженні простих сенсорно-моторних реакцій виявлено, що час реакції як для чоловіків, так і для жінок менше при слуховому сприйнятті (рис. 6).
У розглянутих випадках є значна різниця в обсязі інформації, що міститься в завданні. Можна вважати, що швидкість відповідей залежить не тільки від виду аналізатора, але також від інформаційного обсягу завдання. Згідно сучасним уявленням, найбільшими можливостями приймати і переробляти інформацію має зоровий канал зв'язку. Дане положення підтверджується не завжди. Переваги зорового аналізатора починають проявлятися в тих випадках, коли обсяг інформації досить великий. Мабуть, перевага слухового аналізатора має місце тільки при бінарних відповідних реакціях. Виявлена відмінність у швидкостях відповідей досліджуваних при різному характері інформації, що дозволяє рекомендувати для всіх вікових груп при організації праці, пов'язаної з швидкою реакцією на просте подія, використовувати звукові сигнали.
Якщо виробничі завдання пов'язані з обмірковуванням, аналізом, сприйняттям нового та іншими подібними діями, роботу слід організовувати таким чином, щоб ш процесі її виконання зорова інформація переважала над слуховий, особливо до кінця робочого дня, коли працездатність знижується.
Застосовуючи для характеристики працездатності різні психофізіологічні методи, зазвичай враховують кількість виконаної роботи, якість і витрачений час. Проте загальну сумарну оцінку окремого психологічного ознаки дати важко, так як покращення одного показника цієї ознаки часто відбувається одночасно з погіршенням іншого.
Людина безперервно стикається з упізнанням і сприйняттям предметів і явищ, що мають різну кількість ознак; отже, число способів їх вимірювань досить вариабельно. Виходячи з цього, природно проводити підрахунок інформації у функціях " сприйняття, при якому за основу алфавіту приймається число градацій окремих ознак предмета, явища, що людина в стані розрізнити. З урахуванням характеристики різної чутливості до ознак слід скласти шкалу для кожного відчутного властивості, яка і з'явиться алфавітом, а її елементи - символами. Однак при такому підході до оцінки інформаційних можливостей людини впізнання відбувається шляхом простого підсумовування окремих ознак предмета, але не інтеграції - цілісного сприйняття предмета, що властиво природному сприйняттю (А. Н. Леонтьєв, Д. Ю. Панов, 1963; Б. Ф. Ломов, 1966; Grossman, 1961).
