Поліпшення результатів лікування хворих аденомою передміхурової залози передбачає розширення показань до ранньої аденомектомії, максимальне обмеження ендоуретральних маніпуляцій. Аденомектомія повинна бути ранньою і проводитися до виникнення ускладнень (гостра затримка сечовипускання, зміна стінки сечового міхура, атонічний міхур, обструкція верхніх сечових шляхів, рецидивуючий пієлонефрит, хронічної ниркової недостатності, декомпенсованих стадій). Протипоказаннями до виконання ранньої аденомектомії є тяжкі інтеркурентні захворювання у хворих старечого віку, у яких клінічні прояви аденоми передміхурової залози слабко виражені. Хворим цієї групи показано симптоматичне медикаментозне лікування, і вони повинні перебувати під постійним наглядом.
У плануванні тактики оперативного лікування хворих аденомою передміхурової залози II і II - III стадій необхідно керуватися ступенем вираженості порушення акту сечовипускання, станом уродинаміки верхніх і нижніх сечових шляхів, функцією нирок і печінки, наявністю супутніх захворювань внутрішніх органів і нервової системи, що представляють фактори підвищеного операційного ризику (табл. 2).
| Фактори ризику | Ступінь ризику | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| Вік (роки) | 60-70 | 71-80 | 81 |
| Повторні атаки гострої затримки сечовипускання | + | + | + |
| Інфекція сечових шляхів | + | + | + |
| Анемія (вміст гемоглобіну в крові, г/л) | 110-120 | 80-100 | < 80 |
| Хронічна ниркова недостатність | Компенсована | Компенсована або інтермітуюча | Термінальна |
| Гостре порушення мозкового кровообігу (давність, міс) | 6 | 3-6 | Менше 3 |
| Цукровий діабет | Легка форма | Середня форма | Важка форма |
| Гіпертонічна хвороба, форма | Легка (150/90 мм рт. ст.) | Помірно виражена (200/120 мм рт. ст.) | Важка (280/150 мм рт. ст.) |
| Інфаркт міокарда (давність, міс) | 6 | 3-6 | Менше 3 |
| Емфізема легень - виникнення задишки | При напрузі | При невеликій напрузі | У спокої |
| Атріовентрикулярна блокада серця | Неповна | Неповна | Водій ритму |
При вирішенні питання про показання до одноетапної аденомектомії у хворих аденомою передміхурової залози II стадії необхідно мати дані про ступінь вираженості змін скоротливої здатності детрузора, що багато в чому визначає функціональні результати операції. Гипертоничность детрузора відповідає фазі його компенсаторної гіпертрофії, що зазвичай не характерно для аденоми передміхурової залози II стадії, коли вже з'являються ознаки декомпенсації детрузора за даними уродинамічних досліджень. При цьому відзначаються уповільнення наростання внутрішньоміхурового тиску і тонусу детрузора на цистометрограммах при наповненні сечового міхура, зниження максимальної об'ємної швидкості сечовипускання, підвищення уретрального опору і поява залишкової сечі. Подальше поглиблення декомпенсації детрузора проявляється зниженням цистометрических показників і урофлоуметрического індексу до 5,2 мл/с на тлі наростання об'єму залишкової сечі та підвищення уретрального опору до 1,97 уїв. од. (при нормі 0,45 уїв. од.). Атонічний сечовий міхур характеризується зниженням внутрішньоміхурового тиску, урофлоуметрического індексу до 3,4 мл/с при наростаючому підвищення уретрального опору. Таким чином, гипертоничность детрузора відображає певну ступінь збереження його компенсаторних можливостей, що по відношенню до його гіпо - і атоничности є більш сприятливою умовою для одноетапної аденомектомії.
Ступінь хронічної ниркової недостатності, так само як і уродинамічні показники, визначає показання до одноетапної аденомектомії. Основними причинами, що сприяють виникненню і збільшенню хронічної ниркової недостатності у хворих аденомою передміхурової залози, є інфравезікальна обструкція, порушення уродинаміки, пієлонефрит. Результати комплексного дослідження функції нирок і печінки у хворих аденомою передміхурової залози II стадії показали, що найбільш виражені порушення сумарної функції нирок (за визначенням ізольованою функції клубочків і канальців) і печінки (антитоксична, белковообразовательная, ліпідна, вуглеводна, ферментна, стероїдна) виникали при наявності двостороннього вторинного пієлонефриту, обумовленого порушенням пасажу сечі [Кравець А. С. та ін, 1972].
