Харчові токсикоінфекції у дітей мають ту ж етіологію, що і у дорослих. Частіше хворіють діти, які перенесли дизентерію і диспепсію. У дітей грудного віку харчові токсикоінфекції протікають важче, ніж у дорослих і дітей старшого віку.
Захворювання починається гостро. Температура підвищується до високих цифр. З'являється багаторазова блювота, пронос (до 20 разів на добу) з домішками слизу, метеоризм. Розвивається зневоднення, порушується серцево-судинна діяльність. Захворювання може тривати 2-3 тижні. Нерідко спостерігаються отити, пневмонії. Можливі рецидиви захворювання.
Діагноз харчових токсикоінфекцій ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу, клінічній картині хвороби, позитивному результаті бактеріологічних досліджень калу, сечі, блювотних мас, промивних вод, крові, а також залишків харчових продуктів. З 5-7-го дня хвороби ставлять реакцію аглютинації і реакцію непрямої гемаглютинації.
Лікування. При легкому перебігу захворювання з симптомами гастриту і гастроентериту не потрібно особливого лікування. Показано рясне пиття. Нерідко одужання настає після промивання шлунка, яке проводять протягом перших 8 год. захворювання (іноді пізніше).
При тяжкому і середньотяжкому клінічному перебігу потрібна невідкладна медична допомога. Показано раннє рясне промивання шлунка слабким розчином двовуглекислої соди або чистою водою і застосування сольових проносних. У разі відсутності товстого зонда хворому рекомендується випити кілька прийомів до 10 склянок розчину двовуглекислої соди або води. Призначають постільний режим, грілки до ніг, щадну дієту, тепле пиття.
При симптомах зневоднення організму і падіння серцево-судинної діяльності вводять в залежності від стану хворого підшкірно (внутрішньовенно) краплинно ізотонічний розчин хлориду натрію або 5% розчин глюкози (до 2000мл). Одночасно додають 1 мл 0,2% розчину норадреналіну або 1 мл 0,1% розчину адреналіну; вводять внутрішньовенно по 10-20 мл 10% розчину хлориду натрію.
При колапсі вводять 1% розчин мезатону в дозі 0,3-0,5 мл підшкірно або 0,1 - 0,3 мл внутрішньовенно.
Внутрішньовенно вводять також сольовий розчин № 1 (див. Холера). Переливають кров, плазму. Вводять підшкірно кордіамін 2 мл, кофеїн 1 мл і інші серцево-судинні засоби.
У важких випадках призначають левоміцетин по 0,5 г 4 рази в день; при нашаруванні вторинної бактеріальної флори застосовують у комбінації з тетрацикліном або еритроміцином.
При лікуванні дітей антибактеріальні препарати призначають рідко.
Харчові токсикоінфекції у дітей мають ту ж етіологію, що у дорослих. Харчові токсикоінфекції зустрічаються в будь-якому віці, але у дітей до 1 року - рідше у зв'язку з особливим характером вигодовування і ретельнішими умовами зберігання і приготування їжі.
Незалежно від етіології при П. т. відзначається гострий раптовий початок хвороби; з'являються блювота, пронос, болі в животі, інтоксикація підвищення температури, нерідко судоми; спостерігається і падіння серцево-судинної діяльності. Внаслідок великої втрати рідини з блювотою і рідким стільцем у дітей швидко розвивається зневоднення, порушується сольовий обмін.
При П. т. найчастіше стілець рясний, водянистий, жовтого або зеленого кольору. Майже завжди відзначається домішка слизу у випорожненнях, а в більш важких випадках може бути домішка крові. Іноді дуже частий стілець, але зазвичай пронос не є провідним симптомом.
В одних випадках переважають симптоми загальної інтоксикації, в інших - більш виражені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту. В окремих випадках захворювання протікає дуже легко - без порушення загального стану, у вигляді короткочасної дисфункції шлунково-кишкового тракту.
Тяжкість клінічних проявів П. т. в основному визначається реактивністю організму дитини. У дітей раннього віку П. т. протікають значно важче, ніж у дорослих і дітей старшого віку.
Діагноз П. т. у дітей ґрунтується на даних анамнезу (одночасне захворювання кількох дітей, які вживали одну і ту ж їжу), а також на підставі клінічних проявів. Етіологічний діагноз харчових токсикоінфекцій встановлюють за допомогою бактеріологічного обстеження. Матеріалом для дослідження служать блювотні маси або промивні води шлунка, випорожнення, кров, а також залишки їжі (передбачуване джерело захворювання).
Лікування. Незалежно від етіології т. П. необхідно якомога раніше зробити промивання шлунка, при наявності вираженого токсикозу і зневоднення - крапельне внутрішньовенне вливання 5-10% розчину глюкози з фізіологічним розчином, вливання плазми або полівінілпіролідону в кількості, що відповідає віку і тяжкості стану. При серцево-судинної недостатності призначають кордіамін, кофеїн. Необхідно зігріти дитину грілками. Рекомендується застосовувати антибіотики (тетрациклін, міцерин, еритроміцин). Харчування - спочатку водно-чайна дієта на 8-12 годин, іноді і на добу залежно від вираженості інтоксикації. Надалі молочно-рослинна злиденна протягом 1 - 2 днів з поступовим переходом на нормальне харчування відповідно до віку.
