Слід зазначити, що постійний низький рівень естрогенів характерний для хворих пубертатного віку і обумовлений, мабуть, вікової неповноцінністю функції центрів гіпоталамуса. Тільки у 3 хворих цього віку нами було встановлено висхідний тип екскреції естрогенів, що вказує на атрезія персистуючого фолікула; у 4 хворих був нестійкий тип, який не завжди було легко інтерпретувати.
У групі хворих клімактеричного та репродуктивного віку продукція естрогенних гормонів піддається значним коливанням, які дозволили нам, як вже зазначалося вище, виділити п'ять основних типів екскреції естрогенів.
Zondek (1931), застосовуючи біологічний метод визначення естрогенів у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами, спостерігав значний вміст цих гормонів у сечі у фазі тимчасової аменореї.
Е. К. Калантарова і Р. В. Ординець (1949) не виявили великої різниці в екскреції естрогенів в залежності від стадії захворювання (аменорея, кровотеча). У обстежених хворих було встановлено підвищений вміст естрогенів у сечі як у фазі тимчасової аменореї, так і під час кровотечі.
Ми також не виявили істотних відмінностей в екскреції естрогенів у фазі тимчасової аменореї і під час кровотечі у хворих пубертатного віку. Це можна пояснити тим, що у хворих даної вікової групи рівень естрогенів в основному постійний і зниження естрогенів перед кровотечею і під час його не настає.
Зовсім інші дані були отримані нами у хворих репродуктивного та клімактеричного віку. Так, у 25 хворих репродуктивного віку під час кровотечі сума естрогенів в середньому за добу склала 16,2 мкг (естрадіол - 2,7 мкг, естрон - 4,5 мкг, естріол - 9,0 мкг). У фазі аменореї спостерігалося статистично достовірне збільшення вмісту сумарних естрогенів за рахунок зростання активних фракцій гормонів.
У хворих клімактеричного віку статистично достовірно збільшувалася сума естрогенів внаслідок пропорційного підвищення рівня естріолу, естрону, естрадіолу при відсутності кровотечі.
Істотних змін у фракційному складі естрогенів в залежності від фази захворювання (аменорея, кровотеча) нами не відзначено.
Вміст прегнандіолу у хворих з ановуляторными матковими кровотечами в наших дослідженнях не перевищував 1 мг на добу. Це узгоджується з літературними даними (Klopper, 1956; Loraine, 1958). Мабуть, такі низькі показники екскреції прегнандіолу є результатом метаболізму прогестерону надниркового походження.
Нами встановлено статистично достовірне зменшення вмісту прегнандіолу в сечі хворих в періоді статевого дозрівання і клімаксу у порівнянні з хворими репродуктивного віку (табл. 1).
| Вік хворих | Кількість досліджень | Вміст прегнандіолу, мг | |||||
| амплітуда коливань | M | σ± | m± | t | p * | ||
| Пубертатний Репродуктивний Клімактеричний |
226 145 190 |
0,048-1,065 0,028-1,800 0,030-1,242 |
0,304 0,394 0,314 |
0,198 0,299 0,188 |
0,013 0,024 0,014 |
3,221 - 2,843 |
0,01 0,01 |
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
