В літературі недостатньо висвітлено питання і про виділення естрогенних гормонів з сечею у хворих, що страждають дисфункціональними матковими кровотечами, в залежності від віку.
Ми вивчали екскрецію естрогенних гормонів у таких хворих у віковому аспекті і виявили, що у хворих, які перебувають у періоді статевого дозрівання, виділяється з сечею значно менше естрогену, ніж у хворих репродуктивного та клімактеричного віку. В групі хворих з ювенільними кровотечами (17 жінок) виділялося з сечею сумарних естрогенів M±m) 12,4±0,8 мкг. У хворих репродуктивного віку (11 жінок) середнє значення сумарних естрогенів було 19,6±2,3 мкг на добу. У 7 хворих з дисфункціональними матковими кровотечами клімактеричного віку показник сумарної екскреції естрогенів виявився майже таким же, як у жінок репродуктивного віку (21,7±2,2 мкг).
У подальших наших дослідженнях було підтверджено висновок про те, що найбільш низький рівень виділення естрадіолу, естрону і естріолу з сечею був у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами, які перебувають у періоді статевого дозрівання. З віком вміст естрогенів у сечі збільшувалась. Так, у пубертатному віці з добовою сечею виділялося сумарних естрогенів 13±0,4 мкг (естрадіолу 2,4+0,1 мкг, естрону 4,0+0,1 мкг, естріолу 6,6±0,2 мкг). У хворих репродуктивного віку сумарних естрогенів у добовій сечі було 20,5+ 0,8 мкг (естрадіолу 4,0+0,2 мкг, естрону 6,2+ 0,3 мкг, естріолу 10,3+0,5 мкг). У хворих клімактеричного віку сумарний вміст естрогенів у добовій сечі становила 22,8+0,1 мкг (естрадіолу 3,7+0,2 мкг, естрону 7,2+0,4 мкг, естріолу 11,9 ±0,6 мкг). При статистичній обробці показників сумарних естрогенів, естрадіолу, естрону і естріолу нами отримані достовірно низькі показники у хворих пубертатного віку порівняно з хворими репродуктивного та клімактеричного віку.
Torontale (1958), Р. М. Лещинюк (1962а) і Л. Д. Заєць (1967) також виявили у хворих з ювенільними кровотечами знижений вміст естрогенів у сечі.
Дані літератури про виділення естрогенних гормонів з сечею у хворих, що страждають дисфункціональними матковими кровотечами, в клімактеричному віці суперечливі. Так, А. М. Фой (1957), І. Б. Левит (1960), Е. М. Вихляева (1960) та ін. знаходили у таких хворих високі показники екскреції естрогенів з сечею. У той же час Г. З. Степанов (1962в) виявив у більшості хворих цієї групи відносно невеликий вміст естрогенів у добовій сечі.
О. Н. Савченко (1960), вивчивши виділення естрогенів з сечею в різні строки після настання менопаузи, встановила, що середній їх рівень в перші 2 роки був відносно високим (42+14,7 мкг на добу). У багатьох жінок цього віку вміст естрогенів у сечі в цей період виявилося таким же, як у жінок репродуктивного віку поза фази овуляційного піку. Різке зниження екскреції естрогенів відзначалося тільки через 2 роки після настання менопаузи.
В наших дослідженнях чіткого відмінності в кількості экскретируемых естрогенів з сечею у хворих репродуктивного та клімактеричного віку виявити не вдалося. На підставі обстеження 35 хворих, що знаходяться в періоді клімактерію, було спочатку виявлено, що екскреція активних фракцій естрогенів у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами зменшується, а кількість виділяється естріолу збільшується. Протилежні дані ми отримали у хворих, що перебувають у періоді статевого дозрівання, і у хворих репродуктивного віку. Проте подальші дослідження показали відсутність суттєвої різниці у співвідношенні активних фракцій і неактивної фракції естрогенів у хворих з дисфункціональними матковими кровотечами у віковому аспекті.
У хворих пубертатного віку коефіцієнт активних фракцій естрогенів (відношення естрадіолу+ естрону до эстриолу) дорівнював 0,95, в репродуктивному віці - 0,99, в клімактеричному - 0,93. Однак фракційний склад естрогенів у кожній віковій групі у різних хворих може значно варіювати.
О. Н. Савченко і Р. С. Степанов (1962а) при дисфункціональних маткових кровотечах у жінок 45-56 років також не знайшли суттєвих відмінностей у співвідношенні окремих фракцій естрогенів, що спостерігається при нормальному менструальному циклі. Аналогічні дані були отримані Р. С. Мірсагатової, Л. Р. Шмукловской (1958) і ін
