Зміни ЧД і ДО були при збільшенні або зменшенні величини МОД трьох типів. Найбільш часто, в 21 парному дослідженні, те чи інше виражене коливання рівня вентиляції відбувалося за рахунок помірних, однаково спрямованих змін частоти і глибини дихання. У 7 парних дослідженнях періодично виникала гіпервентиляція з величиною МОД 154-209% належної досягалась значним, до 29 подихів в 1 хв, збільшенням ЧД, при вираженому в порівнянні з іншими дослідженнями цих хворих, зменшення глибини дихання (до 330-260 мл). Подібну структуру МОД, яка спостерігалася тільки в період гіпергідратації, нефрогенного набряку або серцевої недостатності II-III стадії, припустимо розглядати як прояв легеневої недостатності при набряку легенів або застої в малому колі, але не ХНН як такої.
Нарешті, в 6 парних дослідженнях збільшення МОД було обумовлено головним чином суттєвим порівняно з контрольною групою (що перевищує М + 26) зростанням обсягу дихання при незначному його почастішання або навіть уповільнені. Оскільки подібний тип вентиляції вважають характерним для ниркової недостатності, представляло інтерес більш детальне його вивчення.
Крім вже згаданих 6 хворих, рідкісне (з ЧД 9,5-14 в 1 хв) і глибока (ДО 680-960 мл) дихання спостерігалося ще в 5 дослідженнях. У 3 з них величина МОД становила 120-134% належної, у двох-151 - 152% належної. Хоча таке дихання називають ацидотическим, якихось помітних відмінностей у змінах показників кислотно-лужної рівноваги у цих хворих порівняно з іншими не було. У день запису спірограмми у 3 хворих був компенсований, у 5 субкомпенсований та у 3 декомпенсований метаболічний ацидоз. Вміст у сироватці крові натрію (128 - 144 мекв/л), калію (4,5-6,9 мекв/л), кальцію (7,1 - 10,5 мекв/л) і фосфору (4,0-7,9 мекв/л) коливався в широких межах. Не було закономірних особливостей і в скаргах хворих або результати їх об'єктивного обстеження.
Відсутність зв'язку між таким глибоким, рідким диханням і станом кислотно-лужного та електролітного балансу ставить під сумнів правомірність позначення його як ацидотическое. Не можна, звичайно, виключити в цих випадках вплив на дихальний центр недоступних поки нашим визначенням кислих або інших продуктів зміненого при нирковій недостатності метаболізму.
При коливанні рівня вентиляції ефективність була значною мірою пов'язана зі структурою і величиною МОД.
При частому і неглибокому диханні АВ/МОД становила лише 45,4-57,0%, але зростало у цих же хворих до 57,0-61,2% при зниженні МОД з одночасним зменшенням частоти і збільшенням глибини дихальних рухів. Значне збільшення вентиляції з величиною МОД більше 200% належної в більшості випадків супроводжувалося зменшенням її ефективності. Так, наприклад, у хворої Р., страждала хронічним пієлонефритом та ХНН II стадії без клінічних ознак гіпергідратації або серцевої недостатності, співвідношення величин показників вентиляції було при трьох дослідженнях наступним:
Завдяки залежності величини співвідношення АВ/МОД від структури і ступеня збільшення МОД ефективність вентиляції в половині парних досліджень із зміною її рівня практично не змінювалася.
Виявлені при обстеженні в динаміці суттєві зміни величини МОД в одних і тих же хворих з зберігалася в період між дослідженнями ступенем азотемії підтверджують сказане вище про відсутність безпосереднього впливу вмісту в крові креатиніну і сечовини на рівень вентиляції. Гіпонатріємія зустрічалася у хворих з гіпервентиляцією лише кілька частіше, ніж при звичайному або декілька збільшеному хвилинному об'ємі дихання, а кореляція величини МОД з вмістом в сироватці крові натрію і калію була відсутня (r=-0,09 і r = -0,095).
Для уточнення впливу змін кислотно-лужної рівноваги на рівень і характер вентиляції були зіставлені середні величини МОД, АВ і АВ/МОД при різній вираженості метаболічного ацидозу або нею відсутності (табл. 65).
При цьому суттєвих змін характеру вентиляції по мірі збільшення ацидозу, ні навіть тенденції до якої-небудь закономірності не виявилося.
Ці наші дані різко відрізняються від матеріалів Thiele, Anders (1966), які за точно такою ж методикою аналізу результатів повторних досліджень 23 хворих з нирковою недостатністю знайшли чіткий паралелізм між збільшенням МОД, АВ, АВ/МОД і наростанням метаболічного ацидозу.
У зв'язку з цим протиріччям ми зіставили індивідуальні величини МОД і з такими показниками кислотно-лужної рівноваги, як SB і BE (рис. 31 і 32), проте залежності між ними також не виявили.
Рис. 31. Співвідношення індивідуальних величин хвилинного об'єму дихання та стандартного бікарбонату (МОД у % до належної, SB - в мекв/л).
Рис. 32. Співвідношення індивідуальних величин хвилинного об'єму дихання і зсув буферних основ (величина МОД у % належної, BE - в мекв/л).
