Аналіз наших спостережень показав, що у 4 породіль мав місце розрив матки, при цьому у двох він був пов'язаний з недотриманням техніки операції і краніотомії, а у двох стався незалежно від самої операції.
З 96 породіль і групи головка до моменту перфорації знаходилася над входом в малий таз (24), малим сегментом у вході в малий таз (38), великим сегментом у вході в малий таз (у 4), в порожнині малого таза (у 6). Таким чином, відносно високе стояння голівки (над входом в таз і малим сегментом у вході в таз) відзначалося у 62 породіль, причому у 30 з них сталося пошкодження шийки, піхви, промежини і матки. У 3 породіль під час операції спостерігалося падіння перфоратора і краниокласта, що призвело до розриву шийки (у 2) і розриву матки (у 1). Зісковзування з голівки плоду перфоратора або краниокласта відбувається найчастіше з вини лікаря. Пошкодження м'яких частин родового каналу матері більше спостерігається в тих випадках, коли голівка не фіксується зовні. Цього моменту операції слід надавати велику увагу. При аналізі історій родів з'ясувалося, що вказівка на фіксацію головки через черевну стінку помічником, як правило, відсутнє.
У розділі III наводився опис техніки краніотомії, при цьому підкреслювалося, яке значення має правильне введення перфоратора. У всіх породіль перед перфорацією головки проводилося піхвове дослідження для уточнення умов операції і визначення найбільш сприятливого місця на голівці для її прориву. Операція у більшості породіль проводилася під ефірним наркозом.
Багато авторів відзначають, що якщо перфоратор розташований по відношенню до голівці не перпендикулярно, то інструмент може зіскочити і спричинити за собою травму м'яких тканин. Як відомо, до родового травматизму відносять пошкодження зовнішніх статевих органів, промежини, піхви, шийки та тіла матки, зчленувань тазу і сечовивідних шляхів. Травматизм матері виникає частіше всього при патологічному перебігу пологів, несвоєчасне або неправильне застосування акушерських операцій.
Щоб уникнути травмування м'яких тканин родового каналу, необхідно при перфорації голівки рукоятку перфоратора опускати донизу (дозаду). У разі зісковзування перфоратор потрапляє на контрольні пальці лікаря.
Як ми вказували вище, найбільш часто поранення родових шляхів відбувається тоді, коли краниокласт накладають на голівку плоду (що абсолютно неприпустимо) при неповному розкритті шийки матки з одночасною спробою тут же витягти плід. У таких випадках травми бувають великими. Особливо сильно пошкоджуються шийка, склепіння піхви. Виникаюче при цьому кровотеча може виявитися фатальним.
У виникненні травматизму матері може мати значення не тільки сама краніотомія, але і попередні їй акушерські операції (Ст. М. Михайлов, 1895; П. 3. Кістер, 1892; П. Р. Конаржевский, 1897; Redwitz, 1920, та ін). Так, з 96 породіль і групи з головним передлежанням плоду в анамнезі були вказівки на застосування акушерських щипців у 18 (у тому числі високих - 10) і щипців за методом Уїлт - Іванова у 6.
Порівняно невелика кількість попередніх операцій може бути пояснено тим, що серед акушерської патології найчастіше зустрічався вузький таз, при якому через просторового невідповідності між розмірами голівки і тазу акушерські щипці та шкірно-головні щипці не використовуються.
З аналізу історій пологів нам вдалося встановити, що в процесі пологів 19 породіллям у зв'язку з виниклими ускладненнями пропонувалося кесарів розтин; проте всі вони від цієї операції відмовилися, тому у 11 з них була застосована краніотомія на живому плоді.
