В 9 годин 30 хвилин при піхвовому дослідженні виявлено розкриття шийки матки на 6 див. Плодовий міхур розкритий. Вилилось значна кількість прозорих вод (багатоводдя!). Головка плоду над входом в малий таз. Діагональна кон'югата 11 див. Призначена стимуляція пологової діяльності за методом Штейна.
У 14 годин голівка притиснута до входу в малий таз. Підтікають води з домішкою меконію. Прискорене серцебиття плоду до 160 ударів в хвилину. Сильні перейми, через 4-5 хвилин. Симптом Васта негативний.
Зважаючи появи симптомів загрозливою асфіксії плоду вироблено піхвове дослідження, при якому виявлено розкриття шийки матки на 10 див. Головка плоду притиснута до входу в таз. Стрілоподібний шов у поперечному розмірі. Спереду біля лона визначається вухо плода (передній асінклітізм). Кістки голівки плоду щільні. Породіллі запропоновано кесарів розтин, від якого вона відмовилася.
О 17 годині 10 хвилин серцебиття плоду перестало прослуховуватися. У зв'язку з внутрішньоутробною смертю плода при наявності клінічно вузького таза і відсутність просування голівки розпочато краніотомія під ефірним наркозом. Після перфорації голівки і эксцеребрации проведена краниоклазия. Під час тракций краниокласт зісковзнув з головки. З статевих шляхів з'явилися кров'яні виділення в значній кількості. На голівку стягнуто щипці Мюзо, і в 19 годин 20 хвилин витягнутий плід вагою 2800 г (без мозку).
При ручному відділенні посліду був виявлений проникаючий розрив матки. При чревосечении в області нижнього маткового сегмента цей розрив матки був підтверджений. Виконана надпіхвова ампутація матки з правими придатками. Хвора загинула в кінці операції.
Аналіз перебігу даних пологів дозволяє вважати, що стався розрив матки при відсутності виражених клінічних ознак загрожуючого розриву. Просування голівки було відсутнє через звуження прямого розміру входу в малий таз і пов'язаного з цим вираженого переднього асинклитизма. Можна допустити, що у виникненні розриву певну роль зіграла травма, яка могла мати місце при перших родах (щипці). Але не можна виключити можливість травми при зісковзування краниокласта. Техніка накладання краниокласта на голівку, що стоїть над входом в таз, навіть при повному розкритті шийки дуже важка і небезпечна для матері. При цьому нерідко зовнішню ложку краниокласта, як ми вказували вище, накладають неправильно (не на лицеві кістки черепа), що і обумовлює падінню інструменту з вириванням окремих кісток черепа і подальшим травматизмом тканин родового каналу.
Перш ніж приступити до витягання голівки плоду, необхідно переконатися в тому, що між гілками інструменту не ущемились якісь м'які тканини породіллі (шийка, стінки піхви тощо), що розкриття зіву достатня, головка захоплена надійно всією поверхнею ложок і що в окружності немає стирчать гострих уламків кісток черепа. Огляд слід здійснювати пальцями руки, введеної в піхву. Тільки після цього можна приступити до вилучення плоду, постійно контролюючи тракції.
Ми ще раз звертаємо увагу на те, що краниоклазия не є обов'язковим моментом краніотомії. Необхідною умовою для краниоклазии є повне розкриття шийки матки. В окремих випадках, коли потрібне термінове закінчення пологів, це може бути досягнуто з допомогою насічок на шийці матки.
З метою з'ясування причин травматичних ушкоджень родових шляхів при краниоклазии нами вивчені ті історії пологів, в яких були вказівки на накладення краниокласта на голівку при неповному розкритті шийки матки. Проведений аналіз показав, що з 20 породіль, у яких проводилася краниоклазия при розкритті шийки на 6-7 см і менше, розриви шийки, піхви і промежини відбулися у 6.