В ході передопераційної підготовки серцево-судинної системи необхідно враховувати особливості перебігу гіпертонічної хвороби у осіб похилого та старечого віку. Віковою нормою артеріального тиску для цього контингенту хворих є 150/80 ÷ 160/90 мм рт. ст. Не слід прагнути до зниження тиску нижче цього рівня, що погіршує церебральний і коронарний кровотік, а також загрожує небезпекою гемодинамічних зрушень при наркозі. Гіпотензивні препарати рекомендується призначати ступенеобразно, від більш «легких» до сильно діючих, зберігаючи при цьому і раніше застосовуються. Це дозволяє використовувати знову призначаються препарати в порівняно невеликих дозах, що краще переноситься хворими похилого віку. При церебральній формі гіпертонічної хвороби до судинорозширювальну та седативну препаратів додають клофелін по 0,075 мг 2 - 4 рази на день. При завзятій артеріальної гіпертензії з високим артеріальним тиском до базисної терапії підключають β-адреноблокатори (індерал, обзидан, тразікор) в невеликих дозах (по ½ таблетки 2 - 3 рази в день), салуретики, калийсберегающий діуретик триамтерен (триампур). У хворих з нефрогенної гіпертензії виправдана терапія апрессіном, який вибірково покращує нирковий кровообіг. В останні роки в лікуванні гіпертонічної хвороби застосовують препарати-антагоністи кальцію верапаміл (изоптин), фенігідін (коринфар). У передопераційному періоді хворим на аденому передміхурової залози проводять контрольні ЕКГ-дослідження для оцінки ефективності лікування. Клінічні спостереження в поєднанні з даними ЕКГ дозволяють оцінити стан серцево-судинної системи щодо можливості аденомектомії.
Особливої уваги в передопераційному періоді заслуговує корекція вуглеводного обміну у хворих аденомою передміхурової залози з супутнім цукровим діабетом. При вперше виявленої гіперглікемії на кожні 2,75 ммоль/л цукру вище норми слід призначати 10 ОД простого інсуліну, при лікуванні яких легше коригувати рівень цукру в крові. Хворі з легкою та середньою формою цукрового діабету, які лікувалися раніше пероральними антидіабетичними препаратами, потребують перекладі перед аденомэктомией на ін'єкції простого інсуліну, так як при операційній травмі певною мірою порушуються секреторна і моторна функції шлунка, що призводить до порушення всмоктування цих препаратів і декомпенсації діабету. Хворим цієї групи призначають інсулін із розрахунку 1 ОД на 5 г цукру, виділеного з сечею. Лікування проводять під контролем за глікемічним і глюкозурическим профілем. Хворих з тяжкою формою цукрового діабету, які отримували до операції інсулін продовженого дії, також слід перевести на лікування простим інсуліном, дозування якого можна легко змінювати. У хворих з тяжкою формою цукрового діабету до операції і в перші доби після операції необхідно систематично визначати рівень глікемії і коригувати дозу інсуліну.
Профілактика тромбоемболічних ускладнень після аденомектомії повинна починатися в передопераційному періоді. Порушення рівноваги в згортальної і протизгортальної системи пов'язана з вираженістю інфекційно-запального процесу в нирках і сечовивідних шляхах, стадією хронічної ниркової недостатності, супутніх інтеркурентних захворювання (атеросклероз, застійна серцево-судинна недостатність, ожиріння, цукровий діабет, тромбофлебіт). У зв'язку з цим профілактика тромбоемболічного синдрому є активне лікування сечової інфекції, хронічної ниркової недостатності, проведення заходів, спрямованих на поліпшення стану серцево-судинної системи, корекція обмінних порушень, лікувальна гімнастика, бинтування нижніх кінцівок перед операцією.
