Стрептоцид

Стрептоцид (Streptocidum album; синонім Sulfanilamidum; список Б) - сульфаніламідний препарат, активний відносно стрептококи, менінгококи, гонокока, пневмокока, кишкової палички та деяких інших бактерій. Застосовують для лікування епідемічного цереброспинального менінгіту, пики, ангіни, циститу, пієлітах, коліту та інших інфекційних захворювань, а також для профілактики і лікування ранової інфекції. Призначають всередину по 0,5-1 г 5-6 разів у день. Вищі дози: разова - 2 г, добова - 7 р. Місцево застосовують у вигляді найдрібнішого порошку (присипка), мазі, 5% емульсії чи суспензії.
При прийомі стрептоциду іноді виникають головні болі, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз. Прийом великих доз може викликати лейкопенію, агранулоцитоз, парестезії, тахікардію, дерматити, пронос. Препарат протипоказаний при захворюваннях кровотворної системи, нефрозах, нефритах, базедової хвороби. При тривалому застосуванні стрептоциду слід періодично проводити аналіз крові. Форми випуску: порошок, таблетки по 0,3 і 0,5 р.
Стрептоцид білий розчинний (Streptocidum album solubiie; список Б). Показання, протипоказання та можливі ускладнення такі ж, як для стрептоциду. Застосовують парэнтерально - внутрішньом'язово і підшкірно 1-1,5%, внутрішньовенно 2-5-10% водний розчин. Вводять 20-30 мл Можна застосовувати всередину. Форма випуску: порошок.
См. також Сульфаніламідні препарати.